З медициною в окупованому Бердянську склалася катастрофічна ситуація

Коли окупанти захопили владу в Бердянську, всі проблеми вони пояснювали тим, що зараз йде перехідний період від України до росії, тому є труднощі, але незабаром усе налагодиться.

Зрозуміло, що це лише відмовки, бо минуло вже майже вісім місяців окупації, а налагоджуватися нічого навіть не думає. Це стосується всіх сфер міського життя, зокрема й однієї з найважливіших – медицини.

У місті дуже відчутна нестача медичних фахівців, багато з яких залишили окупований Бердянськ.

- Наш сімейний лікар поїхала в перші дні окупації, - розповідає мешканка міста, - вона сказала, що дуже шкодує, що їй доводиться залишати нас, своїх пацієнтів, які з різних причин, у тому числі й поганого здоров'я, не можуть виїхати, але вона не може ризикувати життям своїх дітей, бо має принципово українські погляди, які вона не може приховувати. Однак ми з нею завжди на зв'язку через месенджери, вона завжди допоможе нам порадами онлайн.

Багато бердянців підтримують онлайн-зв'язок зі своїми лікарями, що виїхали на підконтрольну, але часто виникають ситуації, коли онлайн-консультації недостатньо. У цьому випадку можна потрапити до будь-якого лікаря, що працює, в будь-якій амбулаторії або приватній клініці. У разі потреби терапевт посилає на консультацію до вузького фахівця. Звичайно, все це робиться тепер "вручну", електронні направлення, як і електронні рецепти забуті, оскільки всі медустанови на окупованій території відключені від єдиної електронної системи. Тому до вузького фахівця людина приходить, як у далекі радянські часи, з папірцем, на якому написано від руки “Направлення до травматолога”.

Ще одна проблема виникає на рівні діагностики, тому що в лабораторії є реактиви далеко не для всіх досліджень.

І іще один фактор, що відкидає народ до рівня печерної доби – це повна відсутність інформації.

– До війни ми могли не лише записатися до лікаря через електронну чергу, а й зайти на сайт поліклініки, на сайти приватних клінік, щоб дізнатися про потрібну інформацію. Принаймні, дізнатися потрібні телефони. Нині люди нічого не знають і не знають, де це дізнатися. Ось, я десь чула, що начебто відкрилася якась приватна лабораторія у Бердянську, але де, яка – не відомо, - розповідає мешканка Бердянська, мама двох дітей.

Єдиним джерелом інформації залишаються месенджери, соцмережі, наприклад, група “Медицина Бердянська” у фейсбуці, де люди не тільки продають/обмінюють/віддають ліки, а й обмінюються інформацією про контакти лікарів, наявність тих чи інших медичних послуг у місті.

Окупанти мають у телеграм-канал “Ответы ВГА”, де окупаційна влада дає бердянцям відповіді на різні питання, серед яких безліч питань про медицину. В основному про можливість проведення в Бердянську тих чи інших операцій, прийому різних лікарів. Відповіді, як правило, дуже схожі, щось на зразок: "Такая операция в Бердянске сейчас не проводится, но при наличии паспорта РФ, есть возможность отправки в Крым", або "уролог сейчас в поликлинике не принимает, вы можете обратиться в отделение урологии горбольницы».

Так, наприклад, сьогодні у Бердянську не можна зробити МРТ чи колоноскопію, для цього треба їхати до Мелітополя. У Бердянську не можна зробити операцію з видалення катаракти, яку до війни до нас приїжджали робити лікарі із обласної лікарні Запоріжжя. Не працює і комісія із призначення інвалідності, яку окупанти обіцяють “запустити” з 2023 року.

Не радісна ситуація і з придбанням та ремонтом медичної техніки. Салон медтехніки працює, але в ньому зараз не можна, наприклад, полагодити тонометр, який необхідний багатьом людям для контролю тиску (раніше поламаний апарат можна було відправити до майстерні, яка зараз перебуває на підконтрольній Україні території).

– У бабусі зламався тономерт, – розповів житель міста Олександр, – я приніс його до медтехніки, де мені сказали, що доведеться купувати новий, бо можливості відремонтувати його зараз немає. А ціни на тонометри зараз від двох з половиною тисяч і більше, це не кожен собі може дозволити.

Схожа ситуація і з оптиками. У місті працюють три-чотири оптики, але ціни в них на кілька порядків вищі, ніж були до війни. Найдешевші окуляри в металевій оправі найнижчої якості коштуватимуть від 900 грн, окуляри з китайськими лінзами в пластиковій оправі коштуватимуть вже від 1900 грн, з корейськими лінзами – від 2300 грн, не кажучи вже про німецькі лінзи, ціна на які стартує від 5 із хвостиком тисяч.

- У мене окуляри вже зовсім "на соплях", одна дужка взагалі відвалилася, - розповів пенсіонер, мешканець Бердянська, - я прийшов в оптику, думав купити недорогі окуляри, який там! Ледве наскреб грошей, щоби старі мені відремонтували, більше 300 грн довелося віддати. А без окулярів – нікуди!

Життя в окупації складне і страшне, яку сферу життя не візьми, але найважче, напевно, людям із хронічними захворюваннями, життя яких залежить від своєчасності отримання медичних послуг, адже на це сподіватись в окупації не можна.

Бердянці в цій ситуації виживають як можуть, підтримуючи один одного, обмінюючись і ліками, і інформацією, і контактами хороших лікарів, які, приймаючи приватно, завжди готові безкоштовно допомогти тим, хто потребує допомоги. Допомоги вижити, щоб дожити до приходу ЗСУ.

Джерело: Приморка City