Працівник "Запорізького Заводу Феросплавів" Павло Гапула загинув на війні, захищаючи Україну
Колектив "Запорізького Заводу Феросплавів" прощається з колегою, який віддав життя за Україну. Газівник цеху №4 Павло Гапула загинув на фронті, захищаючи нашу державу. Про це повідомили у пресслужбі підприємства.
Читайте також: Служив в елітному підрозділі - на війні загинув мешканець Запорізького району (фото)

Чоловік працював на заводі з липня 2016 року. Колеги запам'ятали його як чуйну та відкриту людину, яка завжди була готова допомогти. Павло часто заміняв бригадира і навчав новачків особливостям роботи газівника. Керівництво довіряло йому складні завдання, а колеги по бригаді цінували його підтримку.
На захист України чоловіка призвали 12 січня 2023 року. Тож його лідерські здібності та вміння працювати в команді стали у нагоді на військовій службі.
Павло обіймав посаду командира десантно-штурмового відділення у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. У боях за свободу країни він виявляв мужність і рішучість.
13 січня 2024 року боєць не повернувся після виконання бойового завдання. Зазначається, що зв'язок із воїном урвався поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області. Відтоді Павло Гапула перебував у списках зниклих безвісти.
На підприємстві не втрачали надії на його повернення. Проте нещодавно стало відомо: захисник України загинув під час виконання завдання. Його смерть стала важкою втратою як для рідних, так і для колег по роботі.
Керівництво та працівники заводу висловлюють щирі співчуття сім'ї героя, його друзям та побратимам. Також колектив дякує Павлу за мужність, відданість і захист України.
На підприємстві наголошують, що кожна втрата – це біль, який не зникає. Отже, пам'ять про Павла Гапулу назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.
Раніше ми писали, що на Запорізькому напрямку від важких поранень загинув сержант поліції, який знищив два російські танки. Правоохоронець служив у взводі № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення. Він виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, залишаючись відданим своїй присязі та обов'язку.
Ми також писали, що на фронті загинув механік-водій з Широківської громади. На фронті загинув мешканець села Широке Антон Бородавко. Антон усе життя залишався вірним рідному краю. Сестра згадує його усміхненим, життєрадісним та безтурботним. Навіть у складних ситуаціях він завжди знаходив вихід, а його усмішка була особливою — за що мати називала його «пустосміхом».
