На фронті загинули захисники Сергій Устінський та Олексій Копанєв
Вільнянська громада втратила двох захисників — Сергія Устінського та Олексія Копанєва, які віддали життя, за Батьківщину. Сумну звістку повідомили у телеграм-каналі Вільнянської міськради.
Сергій Устінський народився 1 листопада 1985 року в місті Запоріжжя, але більшу частину свого життя провів у рідному Вільнянську. Навчався у навчально-виховному комплексі № 60 міста Запоріжжя (нині Запорізька гімназія № 60), а згодом здобув професію у «Запорізькому професійному ліцеї залізничного транспорту», опанувавши спеціальність помічника машиніста електропоїзда.
Сергій працював на акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, на Запорізькому заводі феросплавів, а також молодшим інспектором надзору і безпеки у Софіївській виправній колонії № 55. Де б він не працював, його цінували за відповідальність, сумлінність і надійність.
Та найголовнішим у його житті була родина. Сергій встиг створити міцну, люблячу сім’ю, збудувати дім, у якому лунав дитячий сміх. Він був турботливим чоловіком для дружини Анастасії, ніжним і уважним батьком для своїх маленьких синів — Даніїла та Сергія. У вільний час захоплювався автомобілями.
21 червня 2020 року Сергій був призваний на військову службу Шевченківським районним центром комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя. Служив майстром-номером обслуги 2-го самохідного артилерійського взводу 6-ої артилерійської батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини А1978.
Сергій помер 11 лютого 2026 року у приміщенні хірургічного польового госпіталю у Дніпропетровській області, Синельниківського району села Петропалівка.
Причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця. Смерть настала під час проходження військової служби у частині А 1978. Він до останнього залишався в строю, виконуючи свій обов’язок перед державою.
У скорботі залишилися дружина Анастасія, маленькі сини Даніїл і Сергій, мама Тетяна Анатоліївна, батько Сергій Анатолійович, рідні та близькі.
Ще однією болісною втратою стала загибель Олексія Копанєва. Жителі громади провели Льошу в останню путь.
Життя Одексія не було легким — у юному віці він втратив маму. Та попри всі випробування виріс гідною людиною. Коли прийшла війна, не залишився осторонь. У 2023 році добровольцем став до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання, став офіцером, командиром механізованого взводу.
7 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Ямпіль на Донеччині лейтенант Олексій Копанєв загинув, мужньо виконуючи військовий обов’язок, захищаючи свободу й незалежність України.
У скорботі залишилися його дружина, маленький син, брат, рідні та близькі.
Раніше ми писали, що на фронті загинув доброволець з Вільнянської громади. У бою за Україну загинув мешканець Аільнянська, щира, світла людина — Олексій Копанєв, 1981 року народження. Олексій народився і виріс у Вільнянську. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут формувався його відкритий і доброзичливий характер.