Для того часу нехтування авторським правом в архітектурі було якщо не нормою, то надзвичайно поширеною практикою
Як у 1930-ті роки і раніше у нашому місті визначали авторство архітектурних споруд розповіли на сторінці "Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя" у фейсбуці. Публікуємо цю цікаву розповідь-дослідження про історію архітектури Запоріжжя.
Читайте також: Архітектура, як у древньому світі, та інстаграмне місце - у Шостому селищі Запоріжжя можна побачити незвичайні будинки (фото)
В умовах великого обсягу будівництва 1930-х архітектурна професія дістає складних форм організації. У крупних майстернях одні архітектори на правах помічників займалися об’ємно-планувальними рішеннями, інші на тих самих правах вели архітектурно-просторове проєктування, найбільш посидючим діставалося планування території забудови. Окрему нішу займав інженерний склад, що розробляв конструктивно-будівельні рішення.
І лише автор-архітектор, що зазвичай був керівником або заступником керівника майстерні, охоплював своєю увагою усі аспекти проєктування, зрештою, скріплюючи спочатку ескізний, а згодом і робочий проєкт забудови своїм підписом. У певному смислі це був пишний авторизований надгробок над зусиллями десятків нам невідомих рядових архітекторів.
Запоріжжя не було тут винятком. Навіть за часів земських установ атрибуція архітектурних проєктів становила вже певні труднощі. Як приклад, зведена у 1915 році будівля земської управи (нині - обласний істрико-краєзнавчий музей імені Якова Новицького) тривалий час вважалася твором земського інженера Якова Деланта. Тоді як сьогодні ми достовірно знаємо, що автором проєкту управи є підлеглий Деланта – земський технік Володимир Смірнов.
Ситуація значно ускладнилася у період Дніпровського будівництва, коли зростаючі потреби нового соціалістичного міста забезпечувала майстерня Віктора Весніна. Сам Веснін принципово відмовлявся від авторських прав на об’єкти, запроєктовані за його участі молодими співробітниками. Тож вдячна історія запам’ятала Весніна як великого майстра, що виховав ціле гроно талановитих архітекторів – Ольга Яфа, Сергій Масліх, Сергій Андрієвський, Георгій Орлов та інші.
Однак після 1932 року, коли справи на запорізькому майданчику на себе повністю перейняв заступник керівника майстерні Георгій Орлов, практика надання співробітникам авторських прав потрохи згортається. Єдиним винятком був Віталій Лавров, що не належав до вихованців Весніна та був залучений для гармонізації «дефектної» конструктивістської забудови попереднього періоду. Інші ж співробітники фактично позбавлялися професійних авторських переваг, хоч і самостійно виконували конкретні об’єкти.
Своєрідних утисків зазнавали і архітектори, безпосередньо не підпорядковані Георгію Орлову, проте включені у відомчу вертикаль проєктних організацій. Характерним є випадок однієї з найвідоміших громадських споруд Шостого селища – павільйону з підземними вбиральнями на Алеї Ентузіастів. (Йдеться про громадський туалет у стилі конструктивізму, який зник після реконструкції проспекту Металургів - 2 липня 2002 року тут відкрили стелу. - Ред.).
Елегантна споруда громадського туалету, запроєктована архітектором управління будівництва Соцміста Анатолієм Єселевичем (з 1938 року - головний архітектор Запоріжжя), беззастережно подається у спільній статті Георгія Орлова та Віталія Лаврова як твір одного лише Георгія Орлова.
Скажемо навіть більше. Ту саму статтю Георгій Орлов пізніше видає як розділ окремої монографії, однак вже без згадки Віталія Лаврова.
Читайте також: Запорізький музей провів безкоштовні екскурсії Шостим селищем - архітектурні цікавинки (фоторепортаж)
Для того часу таке нехтування авторським правом було якщо не нормою, то надзвичайно поширеною практикою, адже авторство у певному смислі дорівнювало загальновизнаній суб’єктності архітектора-митця, чого бракувало навіть висуванцю Анатолію Єселевичу. А тому, коли ми оцінюємо реальний внесок у розбудову міста окремих архітекторів, маємо пам’ятати про цей доволі поширений феномен "безправного авторства".
До речі, у місті працює Музей архітектури Запоріжжя
Понад п'ять років у місті працює Музей архітектури Запоріжжя. Він розміщений у підвальному приміщенні оновленої Центральної міської бібліотеки, що на вулиці Гоголя, 66.
Вхід безкоштовний.
Музей архітектури Запоріжжя можна відвідати самостійно з вівторка по суботу з 10.00 до 18.00, у неділю з 10.00 до 16.00. Але з екскурсією набагато цікавіше. Можна зареєструватись на безкоштовні приватні екскурсії.Для цього потрібно зібрати групу від 5 до 20 людей та зареєструватись за телефоном . 050-424-20-54 або за посиланням. Або слідкувати за афішею - у музеї час від часу проводять групові екскурсії.
Ми писали, про найкрасивішу у місті арка, електростанцію з венеціанськими вікнами та музей на кладовищі - чим дивує стара частина Запоріжжя (фото).
Фото зі сторінки "Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя" у фейсбуці, з архіву газети "Індустріальне Запоріжжя", сучасні фото автора
