У Запоріжжі засіяли перші ділянки квітучого різнотрав’я
У Парку Трудової Слави з’явилися дві нові експериментальні клумби з багаторічних трав і квітів. Ініціатива належить громадській організації «Екосенс», яка займається екологічними дослідженнями та популяризацією природних ландшафтів.
Одну з ділянок засіяли спеціальною сумішшю насіння з Нідерландів, іншу — ретельно підібраними степовими рослинами, характерними для нашого регіону. Про це повідомили на сайті ГО «Екосенс».
«Мета нашого експерименту з висадження місцевого та «голландського» різнотрав’я поруч — не просто показати містянам красу квітучих трав’яних луків, але й дослідити, які травосуміші краще почуватимуться у кліматі Запоріжжя, залишаться декоративними під пекучим сонцем і без регулярного поливу й догляду. Європейські та українські прогресивні міста повертаються до природних ландшафтів з багаторічних трав і квітів, які не потребують щорічного пересаджування, поливу чи косіння», – пояснює Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс», яка ініціювала висадження.
Ідею активістів підтримало Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради і виділило ділянки в Парку Слави для експериментального висіву.
Стратегічний підхід
На першій ділянці висіяли суміш покупного насіння з Нідерландів, яка включає 29 видів декоративних польових квітів, серед них рудбекія, годеція, лінарія, незабудка.
Друга ділянка — з місцевими видами: тут висаджено 130 видів степових і лугових трав. Крім злакових трав, до суміші входять волошка, гвоздика, деревій, мак, дзвоники, звіробій, льон, меліса, миколайчики, шавлія та інші.
Їх виростив чи зібрав у Запорізькому регіоні пермакультурний дизайнер Володимир Марчук.
«Я використав і однорічні, і багаторічні види, бо це дозволяє вирішити кілька завдань одночасно. Однорічники дають швидкий візуальний результат — вони швидко проростають і цвітуть уже в перший сезон. А багаторічники забезпечують стабільність і розвиток ділянки в майбутньому. Вони краще пристосовуються, витісняють бур’яни, з року в рік нарощують біомасу. Це стратегічний підхід для створення саморегульованої і стійкої екосистеми», – розповів Володимир Марчук.
Різнотрав’я має низку переваг перед звичними газонами. Воно краще витримує спеку й посуху, сприяє збереженню місцевого біорізноманіття та підтримує популяції корисних комах-запилювачів.
У перспективі це не лише екологічно ефективніше рішення, а й економічно вигідніше: подібна зелена інфраструктура дозволяє містам краще адаптуватися до змін клімату та скорочує витрати на догляд за зеленими зонами.
Зазначимо, що навесні ділянки з різнотрав’я від ГО «Екосенс» уже висіяли в 10 школах і дитсадках Запоріжжя. У перспективі — створення повноцінних різнотравних зон у парках, дворах, уздовж доріг та в промислових районах, які не тільки прикрашатимуть Запоріжжя, а й допомагатимуть місту адаптуватися до змін клімату та економити ресурси містян.
Альтернатива косінню трави
Скошений під лінійку газон приносить більше шкоди, ніж естетичного задоволення, тож в європейських містах різнотрав’я із місцевих рослин – це вже стандарт міського озеленення.
В Україні, попри упередження, теж зростає зацікавленість природними ділянками. Сьогодні така стала практика стрімко поширюється, наприклад, у Києві, Львові, Вінниці, Полтаві.
Нарешті в Запоріжжі створюються перші ділянки різнотрав’я в парках, на територіях ОСББ, садочків і шкіл.
Різнотрав’я – це природна суміш лугових і степових трав, які ростуть разом у природі. Це не бур’яни і не класичний англійський газон, що складається з кількох видів злаків.
Різнотрав’я підтримує біорізноманіття, покращує грунти, зберігає вологу, створює природні умови для комах, птахів і людей.
Це не просто красиво, це ефективне рішення для стійкості міста в умовах зміни клімату. Такі насадження не потребують частого поливу й добрив, зате утримують вологу, охолоджують повітря та зменшують кількість пилу в повітрі.
Дослідження в Європі показали, що навіть невеликі зелені зони (0,5–2 га) здатні знизити температуру повітря в районі на 1–3 °C порівняно з безтравними ділянками, і при цьому підвищують вологість на 2–8%. Крім того, різнотрав’я значно дешевше в утриманні: скошується лише один-два рази на рік, замість щотижневого косіння.
Не просто «краса»
Деякі українці дивуються, коли бачать звичайнісінькі «бур’яни» на вулицях столиці Німеччини Берліна. Насправді це спеціально висаджені понад 50 природних ділянок біорізноманіття із місцевих лугових рослин, на що місто витратило понад 1,5 млн євро.
Результатом стала не тільки краса, а й позитивний вплив на популяції близько 300 видів диких бджіл, з яких понад половина є під загрозою.
Мюнхен, Лондон, Варшава й інші міста теж поступово зменшують площі для регулярного косіння. В Лондоні 7 із 10 районів підтримують ініціативи зі збереження диких квітів, у Варшаві покіс відкладають до завершення цвітіння для того, щоб рослина могла пройти весь цикл росту та дати насіння. А в Гамбурзі взагалі висадили різнотрав’я на дахах автобусних зупинок.
В Україні теж є успішні приклади. У Вінниці фахівці КП «Інститут розвитку міст» ще у 2023 році запустили проєкт «Луки Вінниці» і висіяли лугові ділянки. Серед трав – дикий мак, морква дика, волошка синя, деревій звичайний і інші.
Львів уже декілька років активно впроваджує ідеї різнотрав’я. ГО «Плато» в співпраці з місцевими адміністраціями ще з 2021 року ініціювала експерименти зі зменшення частоти скошування та облаштуванням ділянок різнотрав’я в парках.
У Києві також активно експериментують з декоративними луками. За 2023-2024 роки в столиці були створені 39 ділянок, де повністю відмовились від косіння, та ще 17 ділянок, де висаджують луки.
Полтава також долучається до цього тренду: 2025 року місто висаджує стійкі до спеки міські луки на п’яти пілотних локаціях.
Сучасний підхід
Різнотрав’я – це не дикість і не занедбаність, а сучасний, економічно вигідний та екологічно цінний підхід до озеленення. Запоріжжя вже робить перші кроки, долучаючись до європейської практики сталого міського розвитку.
І кожен житель може підтримати цю ініціативу в міру сил і можливостей. Адже місту потрібні не дорогі газони, а сталі зелені екосистеми.
І це не просто мода чи тренд, це розумна адаптація до нових кліматичних і соціальних умов. Сформовані екосистеми прикрасять місто та зроблять його комфортнішим для життя людей в часи кліматичних загроз.
Раніше ми писали, що науковці дослідили стан малих річок на Запоріжжі. Проби води бралися з 20 точок на річках у період із червня 2024 до березня 2025 року і проводилося волонтерами, які регулярно здійснювали відбір води з річок Мокра (Московка), Суха (Московка), Кушугум, Конка, а також з окремих локальних джерел.
