На передовій обірвалось життя Олега Куртова — одного з засновників Мелітопольської тероборони

15 травня стало відомо про загибель 50-річного Олега Куртова. Чоловік працював вчителем в одній зі шкіл Мелітопольського району і був одним з засновників місцевої територіальної оборони.

Олег Куртов родом з Терпіння Мелітопольського району, працював вчителем географії в Мирненській школі. Був серед активних учасників створення територіальної оборони рідного краю, пішов на фронт з початком нападу росії на Україну.

— 14 травня героїчно загинув на фронті боротьби з російськими терористичними загарбниками видатний звитяжний патріот України, козацький старшина Мелітопольського полку імені отамана О. Литвина, Лицар Запорозького звичаєвого Ордену імені князя Вишневецького (Байди), один із засновників Мелітопольської територіальної оборони Олег Куртов, — йдеться в пості старшину полку Дмитра Сухініна. — Людина високої честі, на яку рівнялися і поважали молодь і старійшини з перших днів російсько-української війни захищав рідну Україну, Запорозьку землю завжди був на передньому краї, показуючи приклад побратимам, разом завдавши ворогу поразок і знищуючи бойову техніку. Всі роки життя, дружби і спільної співпраці були наповнені наполегливою оборонною роботою, національно-патріотичним вихованням молоді, що було вкрай важливим для нього і нашої Батьківщини. Пане Олеже назавжди залишиться в нашій вічній добрій пам`яті доброю відкритою щирою звитяжною людиною, козаком-героєм, надійним другом, Лицарем Степу.


— Захищаючи наші землі, нас, наших дітей і батьків, загинув мій учитель, мій класний керівник, — поділилась своїми спогадами Ганна Малюга. — Для нас, учнів, він був не просто вчителем. Він був другом, наставником, батьком. Він працював на майбутнє. Він відстоював наше майбутнє. Він віддав життя за наше майбутнє. Вічна пам’ять Вам, наш Олеже Станіславовичу.

— Куртов Олег — свідома, чуйна, порядна людина, — написала на своїй сторінці Терпіннівський сільський голова Жанна Севоднева. — Він любив життя і завжди приходив на допомогу. Але… Дуже важко говорити про нього у минулому часі… Був — це не про нього. Він є тут, поряд з нами. Він є прикладом мужності, сміливості та героїзму для нащадків. Олеже, ми вклоняємося перед твоїм подвигом і завжди тебе пам’ятатимемо…