Хірург врятував життя пораненому, якого привалило уламками зруйнованої будівлі
Олексій Носулько – військовий хірург, що командував одною з передових хірургічних груп на Запорізькому напрямку. Та свою найголовнішу операцію Олексій зробив не на хірургічному столі, а у вузькому лазі під бетонними плитами зруйнованої будівлі, лежачи поруч із засипаним уламками захисником.
Про це розповіли на сторінці Командування Медичний збройних сил України у фейсбуці.
Олексій Носулько до повномасштабного вторгнення був цивільним лікарем і мав спеціалізацію комбустіолога – спеціаліста з лікування важких опіків. Олексій працював в Центрі термічної травми і реконструктивної хірургії міста Дніпро і щороку їздив на військові збори, так як проходив службу у військовому резерві.
Він мобілізувався 25 лютого 2022 року, одразу після того, як підготував рідну лікарню до прийому поранених і постраждалих від перших обстрілів рідного міста. Пропрацювавши в Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону і набувши досвід військової хірургії, Олексій виїхав на Запоріжжя, в передове хірургічне відділення.
Влітку 2024 року медик був на ротації старшим зведеного медичного загону. Склалася така ситуація, що внаслідок бомбового удару одна з будівель в місті Гуляйполе обвалилася, поховавши під собою військовослужбовців.
Одного з них довго не могли дістати, він був глибоко під завалами і його побратимам довелося копати під уламками спеціальний лаз, щоб наблизитися до цього хлопця. Дістати його не було можливості, оскільки гомілки були привалені багатотонним бетонним перекриттям.
Хлопці кілька годин намагався цього постраждалого якимось чином вивільнити, але не вдавалося. Начальник медичної служби бригади прийшов до висновку, що єдиний спосіб врятувати життя - це здійснити ампутацією нижніх кінцівок прямо там, під завалом.
"Коли я приїхав на місце, то побачив вузький хід між бетонними плитами, які трималися на автомобільному домкраті. Біля пораненого могла розміститися лише одна людина, працювати можна було тільки лежачи.
Спочатку до пораненого заліз бригадний анестезіолог. Він забезпечив прохідність дихальних шляхів, поставивши назофарінгіальну трубку, знайшов якусь судину і почав капати фізрозчин і вводити знеболюючі засоби. Тоді виповз, звільнив місце мені. І я вже з кількома скальпелями і турнікетами поповз під завали до цього постраждалого.
Він лежав на боку, і єдиним способом ампутувати ноги було різати колінні суглоби. Праву ногу ампутував без особливих складнощів, а ліва була частково похована під уламками щебеню і бетону. Довелося руками викопувати нішу – завів туди турнікет, почав через колінний суглоб відсікати кінцівку. Дія наркозу почала слабнути, і мені в нішу скинули шприц з препаратом. Скальпеля всі попереламував, і через ту ж нішу я отримав звичайний кухонний ніж, яким я продовжував цю ампутацію. З величезними труднощами мені таки вдалося ампутувати другу ногу. Після чого нас з постраждалим витягнули з цієї нори", - згадує медик.
Читайте також: Вразив орка на вході у бліндаж - 21-річний пілот БПЛА з Гуляйполя врятував життя побратимам під час ворожого штурму
Поки відбувалася операція, на військових поволі зсувалися уламки. Адже руїни весь час вібрували від «виходів» і «прильотів» близького артобстрілу. Небезпеку посилювала загроза атаки ворожих дронів.
"Навіть один вибух в руїнах міг спричинити обвал, який залишив би нас обох в тій норі навічно. Потім я дізнався, що керівництво бригади стягнуло до завалу всі засоби РЕБ, які змогли залучити. Завдяки цьому над нами був надійний купол, через який не могли пробитися ворожі ФПВ-дрони", - розповів Олексій.
Весь час - а це 6 годин - пацієнт був у свідомості. Його евакуювали в бригадний стабілізаційний пункт, де зробили протишокові заходи і провели конверсію турнікетів. Але головне – максимально очистили, помили рани.
"Я його не називатиму з міркувань медичної етики. Знаю, що він вижив, пройшов через декілька важких операцій. Зараз він після тривалої реабілітації хлопчина ходить на протезах.
Мене це мотивує працювати далі. Проте не впевнений, що ця історія зможе вплинути на інших медиків. Адже вона про те, що служба військового лікаря – це зовсім не завжди тепла стерильна операційна і нормальні безпечні умови", - каже Олексій.
Раніше ми розповідали про вчителя із Запоріжжя, який вступив до лав територіальної оборони після поранення та контузії.
