Що відомо про річище Сухої Московки
Дослідження старих карт дарує несподівані відкриття. Цього разу мова йде про відому кожному запорожцю річку Суху Московку, нинішня назва якої згадується в німецькій книзі Geschichte der Ukrainischen und Saporogischen Kosaken («Історії українського та запорізького козацтва», яка вийшла друком у 1789 році в місті Лейпциг.
(До речі, нинішня річка Мокра в цій книзі має назву Велика Московка).
Цікаві факти про водойму розповів запорізький краєзнавець Костянтин Антонець на своїй сторінці у фейсбуці.
Річище (гирло теж) Сухої Московки в районі нинішнього Парку Перемоги за 170 років змінювалося тричі.
Перше, як виявляється, рідне її річище, згідно з мапами 1798-1918 років розташовувалося ближче до села Вознесенки. Нині від нього залишилися ті два відомих мальовничих озера в Парку Перемоги. А гирло було там, де зараз територія човневої станції, тієї, що південніше вірменської церкви.
Дивним чином річище Сухої Московки змінюється, згідно з картами, у 1924-1950 роках. Його скеровують до старого гирла річки Мокрої, розташованого поруч з колишньою водокачкою. Тобто більш ніж 40 років обидві річки несли свої води і в єдиному місці віддавали Дніпру.
З чим були пов'язані ці зміни? Краєзнавець припустив, що можливо з будівництвом греблі Дніпрогесу.
Карта 1970-1990 років вказує на вже звичне більшості мешканців міста річище та гирло (принаймні до літа 2023 року).
У цей час вже побудували автомобільну греблю між нинішньою площею Вернадського та вулицею Дмитра Донцова. Також у 1979 році засновано Парк Перемоги.
З початку літа 2023 року через знищення російськими окупантами Каховської греблі та різким зниженням рівня Дніпра річка Суха Московка вже вчетверте за своє життя «шукає» вихід до Дніпра.
І таки знаходить, кружляючи між новими піщано-грунтовими островами, часто розмиваючи їх. Та об'єднується з крихітними озерами та лагунами.
Раніше ми писали, що запорізький історик дослідив гранітну «миску» у невеликій скелі на річці Мокра Московка.
