Біля Оріхівської стели встановили нову скульптуру до Дня Соборності України
22 січня Україна відзначає День Соборності — державне свято, яке символізує єдність українських земель і неподільність країни. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, ідея соборності набула особливого значення, адже мова йде не лише про територіальну цілісність, а й про спільну боротьбу та відповідальність за майбутнє держави.
Біля Оріхівської стели на Запорізькому напрямку, де розташований символічний «Пантеон Захисників Запоріжжя», з’явилася нова скульптурна композиція. Її встановили напередодні Дня Соборності України.
Автором і ініціатором створення роботи став Павло Жуков, про це повідомив запорізький скульптор Олександр Шкаліков.
Читайте також: Єдність, що проростає пам’яттю: у Запоріжжі відзначили День Соборності України (фото)
Скульптура розміщена безпосередньо поруч з алеєю прапорів бригад. Вона являє собою білу форму у вигляді Тризуба, що переплітається у просторі та підіймається над кам’яною основою.
Композиція виглядає як знак єдності, зв’язку й неперервності — особливо виразно на тлі сотень бойових стягів, які майорять навколо.
Кам’яний постамент нагадує скелю або землю, з якої проростає символ, — як уособлення незламності та стійкості.
Зазначимо, що Оріхівська стела з перших днів повномасштабного вторгнення стала знаковим місцем для українських військових. Саме тут бійці зупинялися дорогою на фронт, підіймали синьо-жовтий прапор і залишали стяги своїх підрозділів. Згодом, завдяки 65-й окремій механізованій бригаді ЗСУ тут створили алею прапорів. Сьогодні тут розміщено вже понад сотню стягів бойових бригад.
За час війни Оріхівська стела перетворилася на символ незламності, пам’яті та єдності.
Раніше ми писали, що Павло Жуков взяв участь у створення ще однієї скульптури до Дня Соборності - на Хортиці встановили скульптуру "Козак-бандурист". Автором проєкту став видатний запорізький скульптор Владлен Дубінін, який жив у 1931–2020 роках. Друзі та колеги Владлена вирішили втілити його задум у життя, оскільки ідея цієї роботи сьогодні звучить особливо актуально.
