Історія незламного прикордонника з Бердянська, який після поранення продовжив рятувати побратимів
Бердянець Віталій Толочко пройшов непростий шлях від добровольця до бойового медика. Після важкого поранення він не залишив службу, а продовжив допомагати побратимам. Його історія — про силу духу, підтримку рідних і віру в перемогу.
Після початку повномасштабного вторгнення Віталій повернувся до України, евакуював із тимчасово окупованого Бердянська свою родину, а потім добровільно став на захист країни.
Читайте також: "Вчилися за відео з інтернету": командир мінометної батареї із Запоріжжя розповів про перші місяці великої війни
«Автомат я свій перший отримав у Києві. Тоді біля військкоматів стояли величезні черги — по кілька тисяч людей. Усі хотіли захищати Україну», — згадує військовий.
Спочатку він виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Згодом став у пригоді диплом, який багато років тому, за наполяганням батьків, отримав у Бердянському медичному училищі.
«Я ніколи не думав, що цей диплом мені знадобиться. Але саме завдяки йому після поранення зміг продовжити службу вже як бойовий медик», — розповідає Віталій.
Під час евакуації поранених поблизу Селидового автомобіль, у якому він перебував, атакував російський дрон.
«Дрон влучив саме з мого боку, бо я сидів праворуч», — згадує прикордонник.
Попри власне поранення, Віталій не розгубився: самостійно наклав собі турнікет, надав першу допомогу та дочекався евакуації. Після тривалого лікування й реабілітації він знову повернувся до служби.
Велику роль у його відновленні відіграла родина. Дружина була поруч у кожному госпіталі, а донька, яку вдалося вчасно вивезти з окупації, намалювала для батька малюнок. Він став для військового справжнім оберегом і супроводжував його на позиціях, у бліндажах та лікарнях.
«Під час війни наша нація показала, що вона сильна й відважна, що вміє згуртовуватися. А після перемоги нам треба довести, що ми ще й розумніші за тих, хто прийшов на нашу землю», — говорить Віталій.
Найбільша мрія прикордонника залишається незмінною — повернутися до рідного українського Бердянська та побачити український Крим.
Раніше ми розповідали, як боєць 260-ї бригади з позивним "Нікі" ніс пораненого товариша на собі до евакуаційної машини і врятував йому життя.