Юлія Данкова розповіла про інвестування в підприємства Групи Метінвест
Фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова розповіла в інтерв'ю Delo.ua, як великі компанії тримають фінансову стійкість у кризових умовах, чому прогнозованість тарифів важливіша за пільги, як відновити баланс між державою та бізнесом та про інші важливі для крупного бізнесу питання.
Читайте також: Економічна опора країни: Метінвест за 9 місяців 2025 року сплатив 13,8 млрд грн податків до бюджету України
- Нещодавно Метінвест заявив про відновлення великих інвестицій в Україну, зокрема вже у 2025 році в планах інвестувати близько 300 млн доларів. Які фінансові інструменти ви при цьому залучаєте? Чи є плани щодо обсягів інвестицій на 2026 рік?

- За 6 місяців 2025 року ми вже інвестували близько 90 млн доларів в усі підприємства Групи. У нас інвестиції спрямовуються як на підприємства в Україні, так і за її межами.
У цьому році важливим для нас проєктом стало будівництво установки згущення відходів збагачення. На Північному ГЗК ми залучили кредитну лінію з підтримки фінської експертно-кредитної агенції Finnvera на купівлю обладнання у виробника Metso Finland і за сприяння Deutsche Bank на суму близько 23,6 млн євро.
Але ми інвестуємо не тільки в українську частину бізнесу. Наш пріоритетний проєкт, який вже стартував, це будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії з очікуваною потужністю 2,7 млн тонн металопродукції на рік. У майбутньому очікується, що він буде працювати на українській сировині, в тому числі, залізорудній, та стане сталевим мостом між Україною та Європейським Союзом. Проєкт буде фінансуватися залученням проєктного фінансування, італійських державних фінансових установ, а також міжнародних фінансово-кредитних інституцій.
- Наскільки складно комунікувати з закордонними фінансовими інституціями при фінансуванні проєктів в Україні? Крім того, що в них є доволі жорсткі ступені перевірки, а в нас війна, що є додатковим ризиком для кредиторів. Як ви з ними комунікуєте?
- Експортно-кредитні агенції — це державні установи країн, які якраз для фінансових інституцій гарантують ризики. Загалом багато експортно-кредитних агенцій європейських країн гарантують ризики в Україні. Так, я вже згадувала про фінську ЕКА Finnvera. Також знаю, що деякі проєкти в цьому році започаткували з залученням українського бізнеса та данської експортної агенції.
- Ви згадали про регуляцію НБУ, тож я не можу не спитати. У вас є єврооблігації з терміном погашення, в тому числі в наступному році. Чи не чекаєте ви щодо цього проблем в наступному році саме через регуляції?
– У нас є сподівання на подальшу лібералізацію валютних обмежень. Так, дійсно, НБУ це робить, але дуже обережними кроками. Нам би хотілося, щоб вони це робили швидше, тому що є ті виплати, про які ви згадали. Раніше, наприклад, наша материнська компанія з Нідерландів кредитувала наші підприємства в Україні під інвестиції. Наразі дозволу повертати такі кредити досі немає, хоча це достатньо прозоро.
Раніше ми публікували інші фрагменти цього інтерв'ю: писали чому, на думку Юлії Данкової, підвищення тарифів дуже негативно для економіки держави в цілому; про те, що зростання податкових надходжень не пов'язане з тим, що великому бізнесу стало легше; що українська сталь під тиском: чому навіть під санкціями росіяни досі конкурують у ЄС.
Також ми писали, які кроки має зробити держава, щоб покращити умови для великого бізнесу, на якому тримається економіка країни.
