Від енергетика на «Мотор Січі» до командира мінометної батареї: історія бійця запорізької тероборони
До початку повномасштабної війни «Поручик» працював в енергетичній службі підприємства «Мотор Січ». Сьогодні він командує мінометною батареєю 260 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ «Хортиця» та згадує, як разом із побратимами фактично з нуля опановував військову справу.
Історію військового розповіли на сторінці 260 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ «Хортиця» у фейсбуці.
Читайте також: Пральня, лазня та їдальня для військових: як сержант із Запоріжжя створює "дім" на фронті
За словами військового, перші тижні великої війни були хаотичними. Підрозділи отримували завдання просто телефоном і вирушали на пошуки окупантів без чіткого планування.
Попри освіту авіаційного техніка, «Поручик» відмовився від роботи у штабі й обрав службу на передовій. Спочатку він очолив взвод протитанкового резерву, а вже у травні 2022 року став командиром новоствореного мінометного взводу 111-го батальйону тероборони.
Він пригадує, що тоді ніхто з військових не мав досвіду роботи з мінометами. Основи вивчали самостійно — за відео та матеріалами з інтернету.
Згодом пройшли інтенсивну підготовку в навчальному центрі, а перше бойове хрещення отримали під Новодарівкою, підтримуючи українську піхоту вогнем із 60-мм міномета.
За роки війни підрозділ пройшов бойовий шлях на Запоріжжі, Харківщині та Сумщині. Командир зазначає, що сучасна війна суттєво змінилася: через активне застосування безпілотників відкрито під'їхати до позицій уже майже неможливо, а сама територіальна оборона стала професійним військовим з'єднанням.
Попри всі труднощі, бажання у військового залишається незмінним.
«Щоб скоріше закінчилася ця війна. Щоб ми повернулися до своїх сімей, щоб просто жили. У себе вдома. Без сирен, без загроз», — говорить «Поручик».
Раніше ми розповідали, як боєць 260-ї бригади з позивним "Нікі" ніс пораненого товариша на собі до евакуаційної машини і врятував йому життя.