"Відчуваєш полегшення, коли дізнаєшся, що люди виїхали" - рятувальник зі Степногірська розповів про роботу на місцях прильотів

Рятувальник ДСНС Роман Пономарьов працює у прифронтовому Степногірську

Начальник караулу пожежного підрозділу Роман Пономарьов працював у Степногірську ще до початку повномасштабного вторгнення і працює досі. Історію рятувальника розповіли у пресслужбі ГУ ДСНС України в Запорізькій області.   


Читайте також: Народила здорового хлопчика - у Запоріжжі вагітна жінка вижила після влучання двох ракет

У прифронтовому селищі попри майже щоденні обстріли залишаються люди, і їм необхідна допомога рятувальників. Разом з колегами Роман виїжджає на різні події: на ліквідацію пожеж, на доставку гуманітарної допомоги, на допомогу евакуаційним колонам.

«Щодня Степногірськ обстрілюють, майже щодня житлові будинки. Бували випадки, коли «прилітало» у будинок, а ми знали, що там жили люди. Вже у ході пошукових робіт хтось взнає, що буквально вчора ці люди виїхали - і таке полегшення одразу»,  - ділиться Роман.


Найбільше запам'яталася рятувальнику робота на «Дорозі життя» поблизу Кам'янського. У перші місяці повномасштабної війни по об’їзній ґрунтовій дорозі у Василівському районі тисячі громадян, рятуючись від війни, виїжджали в обласний центр.

«Після дощу розмивало ґрунт і водії просто не в змозі були подолати цю ділянку самостійно, тож ми їхали їм на допомогу. Коли по цій дорозі проїхала перша колона – 17 автобусів з людьми нас переповнювали емоції щастя, що їм все ж таки вдалося виїхати на підконтрольну територію України», - згадує рятувальник.


Нерідко це супроводжувалося постійними обстрілами з боку ворога, тоді шлях перетворювався на «Дорогу пекла».

«Ми не могли їх залишити і поїхати, вони ж нас чекають, а за ними наступні колони, які також потребували нашої допомоги.

Емоційний стан людей від цього ще більше був уразливим, усі були перелякані. Сумно було, коли такі автобуси поверталися напівпустими, або пустими, бо росія не випускала наших людей та не давала дозвіл на евакуацію. Були випадки, що війська рф тижнями тримали колони на блокпостах з дітьми, жінками, людьми похилого віку. Людям ставало погано, бо закінчувалась їжа та вода, були навіть випадки смерті серед літніх людей», - каже Роман Пономарьов.

Наразі рятувальник продовжує нести службу у прифронтовому селищі і каже, що хотілося б мати менше роботи, пов'язаною із війною. Проте вплинути на це неможливо, отже, рятувальникам залишається просто робити свою роботу.

Раніше ми публікували інтерв'ю з рятувальником, який працював на місцях ракетних ударів у Запоріжжі, зокрема, й на вулиці Зестафонській.