Працівники Запорізької АЕС розповіли про жахи російського полону

Росія, намагаючись взяти електростанцію під свій контроль і придушити політичне інакомислення, затримала та у багатьох випадках катувала сотні її працівників.

Знущання почали з нижчого технічного та ремонтного персоналу.

Відтоді вони дійшли до найвищого керівництва станції, включаючи генерального директора ЗАЕС Ігоря Мурашова, якого затримали 30 вересня і звільнили минулого місяця завдяки лобіюванню Організації Об'єднаних Націй і президента Франції Еммануеля Макрона.


Зараз, знаходячись на підконтрольній Україні території, пан Мурашов та інші працівники атомної станції, які повернулися з інтернування, розповіли, що підрозділ фсб влаштував поблизу станції підземні в'язниці, де били затриманих працівників прикладами рушниць та кийками, стріляли їм в ноги та лікті, позбавляли їх їжі та прикріплювали електроди до вух та пальців.

Деяких з працівників утримували та катували у підземному об'єкті, який росіяни називали «Яма». За словами працівників станції підводний ремонтник Андрій Гончарук, який був побитий у цій в'язниці до стану коми, пізніше помер.

За словами пана Мурашова, його колег та Енергоатома, державної атомної енергетичної компанії України, минулого місяця окупанти забрали керівника служби інформаційних технологій станції Олега Костюкова з його робочого місця до іншої в'язниці та побили його.

За даними Енергоатома, понад 200 співробітників було затримано, і десятки все ще вважаються зниклими безвісти

«Вони кидають їх у в'язниці на кшталт «Ями», катують їх і дзвонять їхнім дружинам», – сказав пан Мурашов у своєму першому після звільнення інтерв'ю минулого місяця. «Вони вважають, що таким чином вони можуть змінити думку цих людей».

«Дух деяких людей було зламано, настільки сильно їх били», – додав Володимир Жайворонок, 49-річний підрядник станції, який розповів, що офіцери фсб неодноразово били його прикладами гвинтівок протягом 53 днів перебування у полоні. Під час інтерв'ю він показав, що у нього бракує нігтя. Він сказав, що його вирвали слідчі. Рани на його зап'ястях були перев'язані.

За даними Енергоатома більшість із 11 000 працівників виїхало, залишивши на станції «кістяк» персоналу з приблизно 3 000 осіб (станом на сьогодні в Енергодарі проживає близько 6750 працівників ЗАЕС, з них щодня на станцію на роботу приходять близько 1400 осіб – прим. Енергоатома).

Ядерна в'язниця

Співробітників, які залишилися працювати, не випускають з міста, їхні мобільні телефони вилучають на контрольно-пропускних пунктах та обшукують на предмет зв'язку з українськими військовими або зовнішнім світом. Зв'язок для передачі даних між станцією та штаб-квартирою у Відні Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), ядерного регулюючого органу ООН, неодноразово переривався.

Серед затриманих працівників – деякі з найвищого керівництва АЕС: Валерій Мартинюк, заступник генерального директора пана Мурашова з персоналу, та Олег Ошека, помічник генерального директора станції. Серед сотень інших затриманих – офісні працівники, інженери електротехнічного цеху та підрядники.

«Хтось просто не з’являвся на роботу, наприклад. Сусіди казали: «Його викрали з квартири», – розповідає начальник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС Олег Дудар, який у серпні втік, щоб не потрапити в тюрму. «Ті люди поверталися побитими, тремтіли, а деякі досі вважаються зниклими безвісти».

Один із працівників реакторного відділення блоку №2 розповів, що його били кабелем, катували струмом та тримали у підвалі разом із ведучим інженером, що працював на щиті керування, до обов'язків якого входило безпосереднє управління турбіною енергоблока.

Інший ремонтник, який провів у в'язницях понад 70 днів, описав «Яму» як підземну кімнату без вікон з єдиним входом, що охороняється. Вона була порожня, якщо не брати до уваги дерев'яних ящиків і дошок, на яких можна було спати, і там «тхнуло фекаліями та хлорним антисептиком», сказав він.

Він був поранений пострілом у ногу, і до рани потрапила інфекція. За його словами, охоронці погрожували зґвалтувати його дружину, потім роздягнули та погрожували зґвалтувати його самого. За його словами, його обличчя було надто понівечене для запису пропагандистського відео. Його охорона взяла хабар за його визволення, але він не зміг виїхати з Енергодару.

«Зараз працівникам станції майже неможливо виїхати», – сказав він, отримавши повідомлення у зашифрованому месенджері. «Ми – в ядерній в'язниці».

Джерело: Тhe Wall Street Journal