Зупинка металургії може призвести до каскадного ефекту негативних наслідків в усій українській економіці
Українське видання LIGA.net поспілкувалося з українськими експертами про наслідки зупинки через обстріли двох найбільших метзаводів України. Металурги переживають вкрай складні часи, але безпекова ситуація – не єдина їхня проблема сьогодні.
У серпні 2026 року російські обстріли вивели з ладу два ключові металургійні підприємства, на які припадає 72% українського виробництва сталі: Запоріжсталь українського холдингу "Метінвест" та Криворіжсталь міжнародної корпорації "АрселорМіттал".
Читайте також: Начальник ЗОВА Іван Федоров: "Зупинка Запоріжсталі з економічної точки зору - трагічна ситуація"
Строки їхнього відновлення невідомі, а простій може спричинити вкрай негативні наслідки для всієї української економіки: починаючи від здорожчання будівництва і закінчуючи послабленням гривні.
До 2026 року українська металургія підійшла виснаженою – проте не зломленою. Хоча одразу після повномасштабного вторгнення випуск сталі впав на понад 70%, п'ять здатних виготовляти цей металевий сплав підприємств на контрольованій території країни, відновлювали виробництво.
У 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу внесли 5,5% у вітчизняний ВВП. Експорт металопродукції, враховуючи чавун, дав Україні 11,7% від усіх валютних надходжень за минулий рік.
Утім, вже у 2026 році тренд розвернувся до падіння. До цього призвели декілька регуляторних та економічних факторів, які супроводжували галузь протягом всього поточного року. Головними негативними чинниками стали жорсткі обмеження на імпорт сталі з боку ЄС. З середини літа падіння прискорилось, але вже через безпекові причини, які вийшли на перший план проблем галузі.
Галузь страждала від російських обстрілів і до цього. Лише за п'ять перших місяців 2026 року кількість ракетних ударів по регіонах, де розташовані українські металургійні підприємства, зросла вдвічі-втричі, коментує LIGA.net аналітик профільного видання GMK-Center Андрій Глущенко.
Свої підрахунки він робив за інформацією з відкритих джерел. "У подальші місяці удари посилились", – каже аналітик.
11 серпня були пошкоджені енергетичні підрозділи та інфраструктура Запоріжсталі, а також основні й допоміжні потужності доменного виробництва. Наразі комбінат не працює, підтвердили LIGA.net в пресслужбі Метінвесту.
За тиждень після цього, 16 серпня, до подібних наслідків – пошкодження основних об'єктів енергетичного та доменного виробництв – призвела атака на АрселорМіттал Кривій Ріг.
Виробничі процеси заводу були частково зупинені, повідомили в компанії. На запитання LIGA.net про строки відновлення у пресслужбі АрселорМіттал не відповіли, пославшись на безпекові ризики.
У Метінвесті вказали, що Запоріжсталь вже не вперше за повномасштабну війну зазнає обстрілів – проте масштаб уражень 11 серпня став безпрецедентним.
"Востаннє Запоріжсталь зазнавала руйнувань такого рівня хіба що під час Другої світової війни", – повідомляють в компанії.
Читайте також: "Замах на серце української промисловості": у соцмережах висловлюють співчуття після трагедії на Запоріжсталі
Наразі фахівці оцінюють пошкодження, визначають послідовність дій, шукають технічні рішення та необхідні ресурси для відновлення. Але називати конкретні терміни в Метінвесті вважають передчасним. Вони залежатимуть не тільки від характеру пошкоджень, а й від безпекової ситуації та деяких інших чинників, які компанія не може контролювати, пояснили в пресслужбі.
"Для повноцінного повернення Запоріжсталі до стабільної роботи недостатньо відновити лише виробничі потужності. Має працювати весь ланцюг – від постачання сировини до відвантаження готової продукції споживачам. Критично важливо для цього розблокувати роботу портів Великої Одеси", – наголосили в Метінвесті.
У 2025 році на Запорізький та Криворізький металургійні комбінати припадало 72% української виплавки сталі, каже Андрій Глущенко. Виходячи з цього, у разі повної зупинки цих двох підприємств її виробництво може зменшитись приблизно на 2 млн т до кінця 2026 року, підрахувала LIGA.net. Випадіння таких обсягів поставить під питання задоволення потреб внутрішнього ринку, додає спеціаліст GMK-Center.
Запоріжсталь і АрселорМіттал Кривий Ріг спеціалізуються на різних типах металопродукції: плоскому (таких як сталеві листи, рулони) та довгому прокатах (серед іншого, арматура) відповідно. Обидві категорії можуть застосовуватися під час будівництва, яке є основним драйвером споживання сталі в Україні.
Унаслідок уражень металургійних заводів Україні може знадобитися більше імпорту плоского прокату, а також, можливо, і довгого прокату, вважає старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква.
Налагодження імпорту може стати складним завданням. Україна ще у першому півріччі 2026-го збільшила ввезення металопродукції, але надходила вона переважно морським коридором з Туреччини. Метзаводи цієї країни, зокрема завдяки доступу до дешевих російських напівфабрикатів, пропонували нижчі ціни на прокат. З металом з ЄС – інша історія.
"Вартість металопродукції на європейському ринку для України дуже висока. Тому постачання з ЄС виглядають економічно недоцільними", – каже Глущенко.
Читайте також: До останнього був поруч зі своєю бригадою: пам'яті Андрія Швайки, який загинув під час атаки на Запоріжсталь
Через логістичні витрати зростання частки імпорту сталі неодмінно збільшить собівартість будівництва, підсумовує Амелін. У 2025 році будівництво зростало в обсягах не тільки завдяки новому житлу, але й через поточну потребу у відновленні інфраструктури, створенні інженерного захисту.
Амелін наводить приклад Укрзалізниці, в якій обіймає посаду незалежного члена наглядової ради.
"[За повномасштабну війну] в Укрзалізниці було зруйновано кілька десятків мостів, але ми їх дуже швидко відновлювали – зокрема тому, що закуповували український метал. Без нього це буде робити важче і дорожче", – каже співзасновник Українського інституту майбутнього.
Вплив металургійної кризи не обмежиться будівництвом і може створити "каскадний ефект" негативних наслідків для всієї економіки, передбачає Амелін. І перелічує загрози. Скорочення експорту та збільшення імпорту поглибить дефіцит торгового балансу, який у першому півріччі 2026 року вже зріс на $10 млрд рік до року. За підсумками 12 місяців торговий дефіцит може сягнути $89 млрд, прогнозував Нацбанк у своєму інфляційному звіті за липень.
Щоб задовольняти потреби в імпорті, у разі нестачі власних валютних надходжень Україна матиме наростити як державні, так і приватні запозичення. Для обслуговування боргів потрібно знаходити внутрішні джерела фінансування, яких, окрім збільшення податків, залишається небагато.
Зменшення валютних надходжень також ускладнить підтримку курсу гривні. НБУ контролював його у весь час великої війни через валютні інтервенції.
Тільки за 2025 рік регулятор продав на міжбанку $36 млрд. Щоправда, це йому дозволяють робити великі золото-валютні резерви, які завдяки підтримці міжнародних партнерів лише зростали. На перше серпня вони становили $51,2 млрд.
Раніше ми писали, що гірничо-металургійний комплекс України опинився в умовах гострої логістичної кризи, спричиненої блокуванням чорноморських портів і стрімким зростанням витрат на транспортування.