Робота над усуненням російської сталі з європейських ринків та підтримка внутрішнього споживача здатні суттєво зменшити ризики для галузі та стабілізувати її під час війни
Експорт залишається ключовим джерелом доходів для великого українського бізнесу, однак металургійна галузь стикається з новими ризиками. Попри тривалу війну та десятки санкційних пакетів, російська сталь досі присутня на ринку ЄС — і саме це є одним із найбільших викликів для українських виробників.
Про це в інтерв’ю Delo.ua розповіла фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова.
Читайте також: Фінансова директорка Метінвесту Юлія Данкова: "Зростання податкових надходжень не пов'язане з тим, що великому бізнесу стало легше"
За її словами, доступ до європейського ринку для українських металургів є питанням виживання, адже саме ЄС є найближчим і найбільш критичним ринком збуту. Проте Росія продовжує поставки, користуючись прогалинами у санкційному режимі.

«Попри дуже велику кількість санкційних пакетів, на ринку ЄС ми досі змагаємося з російськими виробниками. У санкціях є певні винятки, які дають їм змогу й далі постачати сталь до Європи. І отримані ними доходи фінансують війну в Україні», — зазначила Юлія Данкова.
Вона наголосила, що Україна має активніше залучати партнерів до посилення санкцій та перекривати можливі лазівки для російських металургів. Це — не лише економічне питання, а й безпекове.
Водночас у Метінвесті визнають: значна частина українського експорту залежить від внутрішнього попиту. А тут бізнесу потрібна державна підтримка — насамперед для забезпечення доступного фінансування, особливо для середніх компаній, які купують українську сталь.
«Внутрішні покупці нашої сталі — сегмент середнього бізнесу — потребують підтримки та можливостей фінансування. Без цього їм буде важко збувати свою продукцію», — додала Юлія Данкова.
Читайте також: «Європа не відкриє двері просто так» - про загрози та можливості для українського бізнесу
У компанії підкреслюють, що робота над усуненням російської сталі з європейських ринків та підтримка внутрішнього споживача здатні суттєво зменшити ризики для галузі та стабілізувати її під час війни.
