Полотна датовані ХІХ століттям

19 серпня православні християни відзначають Преображення Господнє – одне із 12 найбільших православних свят. Цей день присвячений євангельській події, коли троє апостолів побачили Христа в перевтіленні.

Читайте також: На острові Хортиця у Запоріжжі розпочали реставрацію кам’яних скульптур - відео

Як розповідають на фейсбук-сторінці Національного заповідника «Хортиця», на іконах «Преображення» центральною постаттю композиції є Ісус Христос у сяйві Фаворського світла та у білому вбранні, які свідчать про Його Божество. По обидва боки від Ісуса зображені пророки Мойсей та Ілля. Мойсей представляє старозавітних праведників, що по смерті зійшли в ад й очікують звільнення Христом. Він є представником світу мертвих. Ілля - пророк, який вознісся на небо у своїй плоті, тому є представником світу живих. Його постать у композиції покликана передвіщати прихід Месії і Царства Божого на землю. Внизу композиції зображені вражені апостоли Петро, Яків та Іоанн, що стали свідками дива.

В колекції Національного заповідника «Хортиця» зберігаються дві корогви «Преображення». Датуються вони ХІХ ст. До фондів заповідника надійшли від Бендюка М.М., мешканця м. Острог Ровенської обл. у 1992р.

Читайте також: Що знаходять на узбережжі Дніпра на Хортиці - коментар археолога

Так виглядає корогва двостороння “Преображення”, “Воскресіння”. ХІХ ст. Україна.


А так - корогва двостороння “Архангел Михаїл, який знищує диявола”, “Преображення”,. ХІХ ст. Україна.


Корогва – це прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу.

Читайте також: На Хортиці з'явились історичні знахідки та нетипове сміття - подробиці

Вперше хоругва з’явилася в IV столітті, коли вона ще називалася латинським терміном «лабарум» (назва походить від laureum – «лаврове», бо в римській армії штандарти були увінчані лавровим вінком). Це був імператорський військовий штандарт з християнською символікою, виготовлений за наказом рівноапостольного Костянтина Великого після чудесного знамення йому хреста в небі напередодні битви біля Мульвійського мосту у 312 році. Під цим хрестоподібним знаменом-лабарумом Костянтин одержав перемогу в тій битві. Про це є згадка у творах сучасника імператора, «батька церковної історії» Євсевія Кесарійського.

Як ми писали раніше, київський скульптор, який служить у Нацгвардії, планує створити пам'ятних меморіали у Запоріжжі та в тимчасово окупованих Енергодарі, Бердянську й Мелітополі. Центральним елементом пам'ятника стане зображення Богородиці, яка є покровителькою козацтва та України взагалі.