Залізний щит Європи: як Україна стане головним промисловим партнером ЄС

Основою української економіки залишається гірничодобувна та металургійна галузі

Україна має потенціал стати важливим промисловим партнером Європи завдяки вигідному географічному розташуванню, найбільшим у Європі запасам залізної руди та досвіду, здобутому під час повномасштабної війни, зокрема в умінні залишатися конкурентоспроможною в умовах постійної невизначеності.

Про це йдеться в матеріалі CBS News.

Основою української економіки залишається гірничодобувна та металургійна галузі, які, попри чотири роки повномасштабної війни, зберігають значну роль. У 2021 році, до початку вторгнення РФ у 2022-му, на ці сектори припадало понад 10% ВВП України та близько третини експорту. У 2024 році їхня частка знизилася до 7,2% ВВП та 15,4% експорту. Водночас війна змусила бізнес змінити підходи до управління та стійкості — ключовими стали адаптивність, швидкість ухвалення рішень і фокус на внутрішній ефективності.

«Ми втратили майже 50% нашого бізнесу в Україні. Незважаючи ні на що, “Метінвест” залишається найбільшим промисловим гравцем країни. Сильна держава неможлива без сильної економіки, а економіка неможлива без потужної промислової бази», — зазначив генеральний директор групи компаній «Метінвест» Юрій Риженков. Компанія працює не лише в Україні, а й у країнах ЄС, Великій Британії та США.

Попри тиск війни, Україна зберігає промисловий потенціал, що має стратегічне значення для Європи. За запасами залізної руди країна посідає перше місце в Європі та входить до десятки лідерів у світі. «Метінвест» уже проводить масштабну модернізацію обладнання для виробництва високоякісної залізорудної сировини DRI/HBI, необхідної для низьковуглецевої сталеливарної промисловості та реалізації «зеленого» переходу ЄС.

Глобальні тенденції також відкривають для України додаткове вікно можливостей. Світова сталеливарна галузь перебуває під тиском через надвиробництво сталі в Китаї та посилення конкуренції в Європі й США. Водночас ЄС запроваджує нові регуляції, зокрема механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який робить високовуглецеву сталь дорожчою. Це підвищує попит на низьковуглецеву продукцію та стимулює інтерес до сировини DRI/HBI, яку може постачати Україна.

У цьому контексті гірничо-металургійний сектор може стати драйвером європейської інтеграції України, зокрема через спільні проєкти. Один із прикладів — «зелений» металургійний завод Metinvest Adria в Італії. Він має стати споживачем української залізної руди та металургійної сировини, посилити промислову автономію Європи, підтримати декарбонізацію та створити додаткові синергетичні ефекти.

«Європейська інтеграція відкриває нові можливості для України, чия переробна промисловість стане важливим етапом у європейському “зеленому” переході. У Metinvest ми готові стати мостом, який з’єднує українську та європейську сталеливарну промисловість. Наш італійський проєкт Adria — це не лише декарбонізація, а стратегічний напрямок і модель нової європейської сталеливарної промисловості», — наголосив Риженков.

Водночас у компанії підкреслюють: інновації неможливі без фахівців, здатних забезпечити виробництво та трансформацію галузі. До повномасштабної війни в Metinvest працювали близько 113 тисяч осіб, нині — приблизно 50 тисяч. Людський капітал став ще важливішим, тож компанія реструктурує бізнес-процеси, ставлячи людей у центр уваги та розглядаючи їхню роль нарівні з передовими технологіями.

У підсумку, Україна має всі передумови, щоб стати ключовим партнером ЄС у сфері «зеленої» сталі та розвитку європейських виробничих ланцюжків. Для цього, зазначає CBS News, необхідно спрямувати ресурси Європейського Союзу та фінансування міжнародних фінансових інституцій на повоєнне відновлення України й розвиток її промисловості.