Історія запорізького Свято-Андріївського кафедрального собору розпочалася у вересні 1995 року
Внаслідок сьогоднішньої ранкової атаки російських військових, як ми писали, зазнав руйнувань один із соборів Запоріжжя. Стало відомо, що це Свято-Андріївський кафедральний собор, що у Шевченківському районі. Тож, згадаємо, як він з'явився в нашому місті.
Історія Свято-Андріївського кафедрального собору розпочалася 4 вересня 1995 року – тоді у цій будівлі зареєстрували Свято-Андріївську релігійну громаду Української Православної Церкви.
За кілька місяців найбільшу кімнату другого поверху переобладнали на церкву в ім'я преподобного Серафима Саровського, тут почали проводити богослужіння. Цікаво, що раніше у цій будівлі розміщувався кінотеатр імені Тараса Шевченка. Власне, у 1990-ті закривалося багато кінотеатрів.
Історію собору розповіли на сайті zaporizhzhia-future.com.ua. Храм збудували коштом небайдужих громадян, інвесторів та місцевої влади.
2000 року проходила реконструкція будівлі. Відкрили Свято-Андріївський кафедральний собор у 2001 році на Різдво, тоді тут відбулася перша служба.
Собор був задуманий у вигляді хреста з великим центральним куполом і двома малими куполами з боків, з високою дзвіницею та просторим центральним вівтарем.
Храму надали ім'я на честь святого Андрія Первозванного — це і є центральна прибудова собору. Права прибудова має ім'я преподобного Серафима Саровського, а ліва - свята Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Над вівтарем працював запрошений художник Василь Жадан. Він прикрасив кадило, яке знаходиться на куполі храму зі 140 свічками. На дзвіницю встановили спеціально привезені з Києва дзвони.
У грудні 2017 року до собору привезли ікону апостола Андрія Первозванного, написану черницями в Нікольському монастирі (місто Патри, Греція) - для віруючих це стало подією.
Як священник собору Ярослав Попов розповів сайту Forpost, найголовніша ікона – апостола Андрія Первозваного, яка була привезена з Греції, залишилась цілою. Також збережені мощі Андрія Первозваного.
Також Ярослав Попов розповів, що собор пошкоджений як зовні, так і всередині. Всередині обвалена стеля, а дах залишився. Суттєво пошкоджено церковне оздоблення, ікони, розпис.
В момент ракетного удару в соборі знаходився сторож, але він дивом не постраждав, бо вчасно відійшов від місця обвалу.
На сайті Запорізької єпархії УПЦ попросили про допомогу у ліквідації наслідків удару.
Доповнено. Після виходу цієї публікації запорізький краєзнавець Костянтин Антонець прокоментував:
"Колега розповідав, що до війни тут стояла церква. Її світлину можна побачити в книзі, що в бібліотеці "Мотору". Якщо це правда, то історія цього місця на шість десятиліть довша".
Тож, ми вирішили доповнити цю інформацію. На сайті zaporizhzhia-future.com.ua повідомляється, що після того, як Україна здобула незалежність і Радянський Союз розпався, виникла потреба повернути релігійним громадам їхнє майно і побудувати нові храми та церкви на тих місцях, де вони були зруйновані колишньою владою. Не минула ця потреба і Шевченківський район Запоріжжя.
Так вийшло, що старий храм, який знаходився в районі трамвайної зупинки «Житломасив», був у радянські роки перетворений спочатку на продовольчий склад, а потім – зовсім на кінотеатр. Однак у наші дні на цьому місці функціонує Свято-Андріївський кафедральний собор.
Ми писали, що через ракетну атаку ворога у жовтні 2023 року у Запоріжжі зазнав пошкоджень Свято-Покровський кафедральний собор УПЦ.
Фото зі сторінки у фейсбуці "Типове Запоріжжя", Вячеслава Твердохліба, Миколи Опанасенка, Костянтина Антонця
