У Запоріжжі вимушені переселенці вдячні за увагу і допомогу та мріють про повернення додому

3174 літри фруктового чаю в зручних паках передають у Запоріжжі в дев'ять шелтерів для вимушених переселенців як гуманітарну допомогу у рамках проєкту "Рятуємо життя" Метінвесту та Фонду Ріната Ахметова. Ми побували в одному з них, куди привели 180 літрів чаю.

Нагадаємо, що компанія Метінвест ініціювала проєкт «Рятуємо життя» в координації з Фондом Ріната Ахметова з початку війни. У його межах допомогу отримали вже понад 300 тисяч українців. До реалізації проєкту приєдналися 189 компаній з різних країн, зокрема, з Польщі, Німеччини, Нідерландів — щоб була змога надавати допомогу людям, яким вона дуже потрібна.


У нашому місті з організацією процесу допомагає громадська організація «Запоріжжя. Платформа спільних дій». Наш обласний центр продовжує бути прихистком для переселенців із Запорізької та сусідніх областей, тож потреба у допомозі, як і раніше, дуже необхідна.


-Гуманітарний проєкт триває, ми продовжуємо надавати допомогу мешканцям запорізьких шелтерів, - відмітила менеджер «Запоріжжя. Платформа спільних дій» Анна Главчева. – На цьому тижні ми передаємо фруктовий чай – це близько 6300 упаковок. Запоріжжя тримається, запоріжці тримаються. І ми щасливі, що з нами в проєкті вже майже 200 іноземних компаній, які продовжують допомагати запорізьким шелтерам.


У цьому шелтері проживає 56 вимушених переселенців з Запорізької області та з Маріуполя. Про це розповіла представник шелтеру Катерина Куракова.


-Переселенцям надано житло, надано все необхідне – меблі, побутова техніка, харчові продукти. Ми робимо для них замовлення у волонтерів. Допомагають міська і обласна влада, - повідомила Катерина Куракова. - Готують переселенці на кухні самостійно. Наразі у шелтера є потреба у постачанні питної води. Тому що один з благодійних фондів, який раніше допомагав, скоротив свою програму у Запоріжжі. Будь-яка допомога потрібна і ми за неї вдячні.


Ми побували на кухні, де готують переселенці – там майже, як дома. Люди кажуть, що у шелтері добрі умови. Але вони дуже хочуть додому і чекають, коли це можна зробити. Звісно, допомога й увага підтримують.

-Смакота! Добрий чай – з лимоном і з імбиром і ще якимись фруктами. Приємно, що нас підтримають, що за нас піклуються, переживають. Це важливо, дякуємо, – кажуть Тамара Іванівна з Гуляйполя та Ірина з Мар’їнки Донецької області.


- Я двічі переселенка, - поділилась своєю історією Ірина, що прийшла з маленькою дочкою Даринкою. – У 2014 році ми виїжджали з Мар’їнки під обстрілами, з двома дітками. Зараз дітей троє. З Мар’їнки ми переїхали у село Приютне Пологівського району, з якого я родом, до моєї мами. Там жили вісім років.

Виїхали у квітні. Тоді село, а воно на відшибі, ще не було окуповано, але росіяни були у сусідньому селі, це 7 км від нас. Почали сипатись осколки по дахах, по двору. Звичайно, нам було страшно, ми переживали за дітей і вирішили виїхати. Приютне росіяни зайняли через тиждень після нашого від’їзду. Зараз в нашому будинку живуть кацапи. У нас там було все, господарство. Але головне, щоб всі були живі й здорові.

У Запоріжжі ми приїхали у «Козак-Палац» і нас відразу поселили у цей шелтер. Влаштувались добре, але ж це не так, як вдома. Сподіваємось, що скоро їх виженуть з нашої землі. Щоночі сниться, що приїжджаєш додому…


- Ми приїхали у Запоріжжя на евакуаційному автобусі в "Козак-Палац". Кому потрібно було житло, то відразу розселяли. Таким чином ми попали сюди, - згадує Тамара Іванівна. - Ми виїхали у квітні. Гуляйполе прострілювалося буквально через кожні пів години.  На город почали падати ракети, по даху - осколки сипати. Вже просто було нестерпно сидіти у погребі ні з дітьми, ні самому. Прийшлось виїжджати з під обстрілом. Зараз наш будинок зостався без даху. Ні вікон, ні дверей - одна коробка.

У Гуляйполі я працювала пакувальницею на птахофабриці "Зарічне". Зараз вона розбита. Це було у нас єдине місце з роботою, де ми могли добре заробити.  У Запоріжжі роботу знайти не вдалось.

Ми обійшли весь район - переселенців не дуже беруть. Хоча є у нас такі, хто понаходив роботу, але з великим трудом.  А в іншому тут добре, нам допомагають. Але мріємо, щоб скоріше все це скінчилось і повернутись додому.


...Усього 303 тисячі українців отримали допомогу від гуманітарного проєкту "Рятуємо життя" – харчові продукти, медикаменти, вітаміни, а також побутові речі й теплий одяг.

Ми також писали, що у Запоріжжі шелтеру для приготування страв переселенцям передали навіть ананаси.


Читайте також:  До Запоріжжя надійшла побутова техніка для переселенців від австрійських благодійників.

Фото Олександра Прилепи