Герої живуть поки живе пам'ять про них, тож шануймо захисників України, які відали свої життя за нашу свободу
У мирні часи у тридцятирічного запорожця Гліба Говорухіна була міцна родина – любляча дружина і піврічна донька, турботлива бабуся, що його виховала.
Він мав гарну роботу на Запоріжсталі, колег, що стали друзями – зі спільними інтересами та планами. Щасливе і спокійне життя перекреслила повномасштабна війна: Гліб вирушив на фронт добровольцем у серпні 2022 року.
«Він вірив, що якщо буде там, на фронті, то війна завершиться швидше. На жаль, його немає, а війна ще продовжується, - згадує доленосне рішення Гліба його жінка, Олеся Говорухіна. – Він був дуже вольовий, тож якщо рішення прийнято, то так і буде. Завжди довіряв своїй інтуїції, до нього у всьому прислухалися».
Разом вони були 13 років: від спогадів крізь сльози у жінки з’являється світла посмішка.
«Познайомилися ми на танцювальному проєкті «Майдан's», танцювали в парі, може й закохалися тоді, з першого танцю. Потім разом брали участь у різних творчих виступах у КВК, «Лізі сміху», він був дуже талановитий, міг розсмішити кого завгодно», - ділиться спогадами Олеся.
Спільне концертне минуле згадують і колеги з Запоріжсталі. Там Гліб Говорухін пропрацював 6 років електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування цеху гарячої прокатки. Активно брав участь у молодіжному руху підприємства, виступав за заводську команду КВК, займався стендапом.
«Гліб був дуже надійним другом, це була опора, на нього можна було завжди покластися, в будь-який момент він міг допомогти, всім чи міг. Завжди життєрадісний, повний сил і надій на щасливе майбутнє у рідній країні, яку пішов захищати від окупантів. Його часто згадуємо з друзями та колегами з Запоріжсталі», - говорить запоріжсталівець Сергій Петров.
Гліб також захоплювався фестивалями, любив подорожі. В свій час подружжя Говорухіних відвідали майже всі музичні фестивалі країни «MRPL Fest», «Файне місто», «Республіка», будували спільні плани на майбутнє.
«В нас була спільна мрія піднятися на Говерлу, але ми не встигли реалізувати її разом. Тож я це зробила за нас двох. Перший свій підйом на найвищу гору країни я присвятила своєму чоловікові. Вдруге я піднялася на Говерлу з його прапором, це було дуже важливо для мене», - говорить Олеся Говорухіна.
Напис на символічному фото жінки захисника «Трохи ближче до мого героя» говорить сама за себе.
Також Олеся разом з рідними минулого року взяла участь в всеукраїнській біговій акції «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», присвятивши це спортивне досягнення своєму чоловікові. Планує долучитися до забігу і цьогоріч.
Акція відбудеться 30 серпня. Для українців – це не просто спортивна подія — це міст памʼяті, який зʼєднує подвиг полеглих з нашою щоденною вдячністю.
Гліб служив мінометником у 15-тій бригаді оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Нацгвардії України. Боронив рідний Запорізький напрямок.
Загинув, захищаючи Батьківщину, поблизу с. Мала Токмачка Запорізької області у грудні 2022 року. Відзначений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
«Час не лікує, на жаль. Але мене підтримують мої рідні, родина, друзі. Звернулася також до психолога. Найкраща підтримка для мене – це наша дитина. «Варвара Глібовна» - тільки так вона себе і називає. Я їй розповідаю часто про тата, яким він був турботливим, як нас любив. Кажу, що він живе на небі і в її сердечку», - говорить Олеся.
Вдома розміщений портрет, намальований в пам'ять полеглого героя, – подарунок від майстрині з Івано-Франківська.
Пам'ять про Гліба Говорухіна тепер береже і «Дерево пам’яті» у Запоріжжі. Нещодавно дзвіночок з його ім’ям був розміщений на меморіальному комплексі. Тепер родина і друзі полеглого героя можуть згадувати його і в цьому сакральному місці.
«Наш обов’язок пам’ятати та шанувати полеглих героїв. Відвідини цього місця – гарна нагода згадати тих, кого немає з нами, але кому ми зобов’язані своїми життями, подякувати за їх подвиг, покласти квіти, або просто послухати звук дзвіночків», - зазначає Сергій Петров.
Нагадаємо, у День Української Державності в Запоріжжі відбулась церемонія вшанування полеглих воїнів. На «Дереві пам’яті» встановили 82 нових дзвіночки з іменами тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
