В листопаді 1927 року дали офіційний старт грандіозного будівництва Дніпрогесу
Будівництво Дніпрогесу, розпочате 1927 року, — знакова для Запоріжжя подія, оскільки до цього часу наше місто було звичайним невеликим районним центром і входило до складу Дніпропетровської області. Це було колосальне будівництво, другого такого за масштабами на той час не було ні в Радянському Союзі, ні в Європі. Величезну гідроелектростанцію збудували лише за п'ять років.
Будівництво Дніпрогесу (а саме, саме машинного залу станції), офіційно стартувало 95 років тому, 8 листопада 1927 року. Про це повідомив запорізький екскурсовод і краєзнавець Роман Акбаш . По даним з інших джерел мітинг з цього приводу проходив 7 листопада . (День жовтневої революції відзначали 7 та 8 листопада, в СРСР це були вихідні дні).
- При цьому самі роботи Дніпробуду вже майже вісім місяців, як ведуться (з 15 березня 1927 року. - Ред, ), - написав Роман Акбаш. - Але урочисту закладку будівництва вирішили присвятити круглій даті – 10-річчю жовтневого перевороту. Захід збирає у місця майбутньої електростанції безліч народу – близько 20 тисяч людей. Найважливіші з гостей – представники українського уряду та ЦК КП(б)У: “товариші Петровський, Каганович, Чубар, Затонський, Скрипник, Радченко та інші”. Після урочистого мітингу відбувається закладання першого кубометра бетону у фундамент електростанції. У ній беруть участь члени уряду та керівники Дніпробуду. Їхні підписи стоять і на чавунній пам’ятній дошці, яку бетонують у основу майбутньої ГЕС.
До речі, всесвітньо відомий режисер та сценарист Дзига Вертов (Давид Кауфман) у 1927 році зняв документальний фільм «Одинадцятий», у якому можна побачити кадри будівництва Дніпрогесу. Цьому присвячені перші 10 хвилин кінострічки, яку кілька років тому було переведено на електронний носій.
Головним інженером, а потім і начальником Дніпробуду призначили Олександра Вінтера.
Дніпровська гідроелектростанція працює з 1932 року. А до Другої світової війни греблею ходив трамвай.
Цікавий факт
Гребля Дніпрогеса — дуже красива. Над її проектом працювали брати Весніни, які заснували у нашому місті стиль конструктивізму, яскравий приклад якого – 6-те селище.
А, між іншим, гребля могла бути не вигнутою, а прямою — про це мені розповідав науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця» Олег Власов.
— Перший варіант взагалі був жахливий, у нас могло бути дві греблі, — казав Олег Власов. — Одна з них перегороджувала б Старий Дніпро між правим берегом та островом Хортиця, а друга — Новий Дніпро між Хортицею та Лівим берегом.
Але з технічних причин гребля саме така, як зараз.
Фото з архіву "Індустріалки", з колекції Державного історичного музею (поділився Артем Бородін)
