Агропромисловість та екологія, або одна з причин польських страйків на кордоні з Україною

Зумовлені протести зокрема й тиском на аграріїв у ЄС

З початку 2024 року акції протестів проти аграрної політики Євросоюзу та національної влади проходили у Франції, Німеччині, Бельгії, Болгарії, Греції, Італії, Іспанії, Литві, Польщі, Румунії, Нідерландах, Угорщині.

Читайте також: Гори медичних та побутових відходів - поряд із запорізьким університетом утворилося звалище сміття (фото)

Здебільшого фермери незадоволені зростанням виробничих витрат – на електроенергію, добрива, транспорт – яке сталося, зокрема, через початок повномасштабної війни в Україні. У той час як витрати фермерів зростають, деякі уряди вжили заходів щодо зниження цін на продукти. Після вторгнення росії в Україну Євросоюз скасував квоти та мита на сільськогосподарську продукцію з нашої держави, що призвело до зниження цін та високої конкуренції, якою європейські фермери незадоволені. 

Як зазначила у відеосюжеті «Телебачення Торонто» Ольга Трофімцева, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України, доктор аграрних наук, європейські фермери почали все голосніше протестувати проти реформ, що заплановані аж до 2030 року – коли все сільське господарство ЄС має стати ще «зеленіше», ще більш кліматично нейтральним та позитивним по відношенню до навколишнього середовища.

Стратегія стратегії «Від ферми до виделки» вимагає від фермерів скоротити використання пестицидів та добрив, звільнити частину землі для несільськогосподарського використання, перевести частину сільськогосподарських земель під вирощування органічної продукції. Аграрії вважають цілі та методи їх досягнення нереалістичними, адже з іншого боку, аграрний сектор є дуже вразливим до змін клімату і потерпає від цього процесу, а також від збільшення цін на енергоносії та бюрократичні аспекти.

Тож, виходить, що на європейських фермерів тиснуть з усіх боків, тож час від часу по всій території ЕС проходять блокування кордонів – і не лише між Польщею та Україною.

До чого тут екологія?

Найцікавішим та найскладнішим є те, що сільське господарство – один із секторів, що найбільше впливають на навколишнє середовище.

Найшкідливішим та найбільш масовим є забруднення ґрунтів пестицидами. Нераціональне застосування отрутохімікатів у сільському господарстві призводить до негативних змін у різних ланках екосистем, змінює основні властивості ґрунту, води, повітря, рослинності та харчових продуктів, що призводить до погіршення стану здоров’я та умов життя населення. Пестициди, що застосовуються для обробки полів від шкідників і патогенів, зберігаються в ґрунті десятки років.

Читайте також: Незаконно спалює відходи - після скарг містян у Запоріжжі виявили підприємство, яке забруднює повітря

Особливу тривогу в екологів викликають ґрунти навколо складів отрутохімікатів і прилеглих до них сільськогосподарських угідь. В результаті досліджень цих ґрунтів виявлено значне їх забруднення залишками хлорорганічних, фосфорорганічних та інших пестицидів.

Також на навколищнє середовище впливають мінеральні добрива. Справа і тому, що під час внесення в ґрунт частина добрив надходить до рослин, інша – вимивається в підземні води, мігрує з поверхневим стоком, розкладається в ґрунті з утворенням летких продуктів, які надходять у приземний шар атмосферного повітря. Компоненти азотних добрив (аміак, нітрати, сечовина) у разі надмірного внесення в ґрунт можуть мігрувати в поверхневі та підземні водойми, що призводить до забруднення останніх.

Калій, що входить до складу калійних добрив, не впливає на здатність ґрунтів до самоочищення та ґрунтовий біоценоз і мігрує з ґрунту надзвичайно повільно. Однак разом з калійними добривами у ґрунт надходять хлоридні аніони, які можуть призводити до штучного засолення ґрунтів, а значна кількість калію у ґрунті – до порушення співвідношення між калієм та натрієм у питній воді та харчових продуктах.

Завдяки наявності розуму людину виділено природою з тваринного світу. Користуючись цим, люди постійно підлаштовують природні умови для свого комфортного проживання, тим самим змінюючи навколишнє середовище тільки в гірший бік. Як наслідок – деградація ґрунтів, забруднення води, повітря й атмосфери в цілому.

Також ми писали, що за два роки росія завдала шкоди довкіллю Запорізької області на понад 125 мільйонів гривень. Екоінспектори встановили 151 випадок забруднення атмосферного повітря викидами речовин через російські обстріли та пожежі.