Археолог розповів, за що любить свою роботу, про дуже несподівані знахідки у Запорізькій області та чому місто Кам'янка-Дніпровська так називається

У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї, як ми писали, працює виставка "Запоріжжя археологічне". Представлено близько ста експонатів, знайдених запорізькими археологами, які раніше не показували.

Читайте також: У запорізькій бібліотеці жінок навчать робити пастку для снів

Один з рідкісних експонатів - елементи декору (частина стіни з декоративними плиточками) мечеті XIV-XV століття, знайденої у Запорізькій області. Журналістка ZPRZ.CITY поспілкувалась з археологом, доцентом кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету Михайлом Єльніковим, який знайшов цей раритет. Археологією займається з 1989 року.

Михайло Васильович розповів, що мечеть знайшли на території стародавнього міста, яке колись було у наших краях. Археологи дали назву городищу «Кінські води».

- Назва умовна, від назви річки. Тому що ми не знаємо, як називалось місто. Воно знаходилось по обидва боки річки Конка  на території сучасних  сіл Таврійське та Юрківка.

В останні роки перед повномасштабною війною ми працювали поблизу території села Юрківка,  що знаходиться у Запорізькому районі, неподалік від Оріхова. Зараз територія не окупована, але постійно обстрілюється російськими військовими.

Ця пам’ятка стала більш-менш відомою ще у XVIII столітті, коли по Конці будували фортеці Дніпровської укріпленої лінії. І коли бачили залишки будівель – з цегли, з каменю, оздоблені мармуром, потужні мавзолеї, мечеті – то все фіксували.

- Якого віку це місто?

- Період Золотої орди, XIV-початок XV століття.

- Які народності там жили?

- Для міст Золотої орди не можна казати про одну народність. Скажу одразу, що це не монголи. Тому що монголи самі не будували жодне місто. Це було переселене населення, як правило, ремісники, які займались будівництвом.

За різними даними значна частина таких будівель була втрачена після відміни кріпосного права (1861 рік). Відомо, що частина цих мечетей і мавзолеїв використовувалась для побудови церкви у селі Жеребець (сучасне Таврійське).

- Тобто, колись на місці сіл Таврійське і Юрківка жили й східні народності?

- Так. А на Великому Лузі було таке місто, центр Мамаєвої Орди. Це не козак, а темник Мамай. Цікаво, що всі топоніми, які пов’язані з Мамаєм, концентруються значною мірою тут, в Нижньому Подніпров’ю.

- Скільки років ви досліджували городище «Кінські води» і що вдалося знайти?

-З 2008 по 2021 рік. На цей час ми майже дослідили мавзолей, в якому було знайдено два поховання в цегляних склепах. Мавзолей був оздоблений різноколірними поливними плитками та мають аналогії від Малої Азії, тобто, це сучасно Туреччина, Іран. І це, безумовно, свідчить зв’язок з Кримським півостровом.

З цієї пам’ятки у краєзнавчий музей передали елементи оздоблення, фрагменти дзеркал, керамічного посуду. Скажу, що ця пам’ятка значною мірою руйнувалась достатньо кількість часу. Скоріше за все частина будівельних матеріалів могла використовуватись при будівництву фортець Дніпровської укріпленої лінії.

На виставці можна побачити "Запоріжжя археологічне" можна побачити орнаментовану частину оздоблення мечеті. Технологічно це надзвичайно складна робота. Вся будівля була оздоблена мозаїкою. Є геометричний і рослинний орнаменти, є навіть частина написів.

- За що ви любите археологію?

- Мабуть, люблю за несподіваність.

- Яка ж була найбільша несподіванка?

- Досить важко сказати. До 2008 року однією з таких пам’яток було дослідження ґрунтового могильника Мамай-Сурка поблизу села Велика Знаменка, тоді це був Кам’янсько-Дніпровський район.

Цей могильник досліджували 18 років. Несподіваним для мене там було все! Унікальність пам’ятки в тому, що там представлені речі як східного виробництва – Китаю, Кореї, так і Західної Європи – Франції, Угорщини.

- Тобто, наша територія була на перетині Європи та Азії.

- Так. У місті Кам’янка-Дніпровська був перевіз на другий бік Дніпра, й можливо не один. Сама назва міста говорить про те, що там були кам’яні забори, тобто частково зруйновані якісь пороги.

І на такій важливій торговельній переправі знаходилось поселення. До речі, його виявили у 1951 році. А в 1956 році воно вже почало руйнуватись у зв’язку з будівництвом Каховської ГЕС. Ми, ЗНУ, почали досліджувати цю пам’ятку в 1989 році, тобто через 33 роки. Фактично поселення вже не залишилось. Але могильник – один з найбільших у Європі, 1106 поховань. Це ми встигли дослідити. Що за 33 роки впало в воду, сказати складно.

- А як ви стали археологом?

- Після першого курсу університету, я вчився на історичному факультеті, була навчально-археологічна практика. Зазвичай, вона триває три тижні, але я залишився в експедиції на три місяці. Це була Мамай-гора у Кам’янко-Дніпровському районі. І з того часу практично кожного року брав участь у розкопках. Як я казав, приваблюють несподіванки!

Приходьте на виставку - вхід безкоштовний

Виставка "Запоріжжя археологічне" розміщена у залі з виставкою, присвяченій історії менонітів нашого краю й триватиме орієнтовно до середини вересня.

Зараз у краєзнавчому музеї для відвідування також відкриті всі зали відділу природи, зали “Розвиток краю кінця ХІХ - початку ХХ ст.” та “Дніпрогес - підкорення стихії". Ще можна подивитись виставку «Велика історія великої нації» й оновлену експозицію "На шляху до Незалежності".

Читайте також: Завітайте у Запорізький краєзнавчий музей, ось прямо кайф: що там можна побачити

Краєзнавчий музей відкритий по понеділках, середах та п'ятницях с 9.00 до 14.00.

Вхід тимчасово безкоштовний. (Так вирішили у музеї, тому, що зараз глядачам представлена п’ята частина експонатів від тієї кількості, що показували до повномасштабної війни).

Телефон краєзнавчого музею для довідок 066-322-08-38.

Ми писали, як знаменита картина пов'язана із Хортицею, запорізьким краєзнавцем та козаками - історія створення.

Фото автора