Без фінансування декарбонізації Україна втратить промисловість і податки - EBA

У EВА попереджають, що без чітких джерел фінансування зелена трансформація в Україні може обернутися закриттям підприємств, втратою робочих місць і падінням податкових надходжень

European Business Association (Європейська Бізнес Асоціація) застерігає: запропонована урядом програма із декарбонізації промисловості може не лише не забезпечити притоку "зелених" інвестицій, а й створити ризики деіндустріалізації, якщо у ньому не будуть визначені реальні джерела фінансування трансформації. Про це, як повідомляє УНІАН, заявила менеджерка Комітету промислової екології та сталого розвитку EBA Вікторія Карпець.

За її словами, будь-яка кліматична політика має давати відповідь на ключове запитання: яку користь вона приносить українській економіці та обороноздатності. Адже саме промисловість забезпечує робочі місця, інвестиції, експорт та податки, які формують ресурс для фінансування оборони й відновлення країни.

Читайте також: Декарбонізація під тиском: чи витримає українська металургія перехід до “зеленої” сталі

Водночас, зазначила Вікторія Карпець, наразі існує ризик, що нова програма не створить умов для залучення інвестицій, оскільки не пропонує інвесторам чіткого бачення економічної доцільності та механізмів підтримки трансформації.

"Ми маємо бути відвертими: зелені інвестиції можуть просто не прийти в Україну. Документ не дає бізнесу відповідь, де взяти кошти на модернізацію підприємств. А без фінансового наповнення стратегії це призведе не до зеленої трансформації, а до закриття заводів, втрати робочих місць та падіння податкових надходжень", - наголосила представниця EBA.

Вікторія Карпець підкреслила, що великі підприємства вже сьогодні є ключовими платниками податків, а тому їх навантаження без паралельної фінансової підтримки є небезпечним для економіки. На її думку, для реальної модернізації потрібні практичні інструменти підтримки, серед яких - податкові стимули та інвестиційні компенсації, довгострокові кредити під 2–3% від міжнародних інституцій на кшталт IFC зі спільними державними гарантіями, доступ до субсидій, фондів та грантів на зелені проєкти.

"Екологічні податки, кліматичні цілі та СТВ потрібні й мають працювати. Але лише за умови, що ці кошти повертаються в економіку - на модернізацію й підтримку бізнесу, а не стають додатковим фіскальним тиском", - підсумувала Карпець.

Вона закликала уряд переглянути підхід до формування політики декарбонізації та забезпечити її реальними джерелами фінансування, щоб уникнути втрати промисловості й падіння економічної стійкості під час війни.

Читайте також: Деіндустріалізація України та ЄС: різні причини — спільний виклик

Раніше голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко також заявив, що без фінансування декарбонізація в Україні може перетворитися на деіндустріалізацію, адже зелена трансформація надзвичайно дорога. Лише модернізація металургії потребує €12 млрд, а загальна потреба у фінансуванні кліматичного плану – понад €100 млрд. В умовах війни, енергокриз та падіння виробництва такі інвестиції неможливі без підтримки міжнародних партнерів.

Ми писали, що великий бізнес має бути в фокусі державної промислової політики: в Івано-Франківську відбувся бізнес-форум. Про необхідність державної підтримки промисловості, умови для збільшення виробництва та потенційну синергію України та Європи під час зеленого переходу металургії розповів начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора Групи Метінвест Сергій Скорбун на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську.