Головну роль в оновленій виставі "Загадкове нічне вбивство собаки" зіграв хлопець-аутист з тимчасово окупованого Бердянська
У Запорізькому академічному обласному театрі молоді показали оновлену прем'єру психологічного трилера "Загадкове нічне вбивство собаки" за п'єсою Саймона Стівенса. Головну роль - 15-річного підлітка-аутиста Крістофера Буна - в ній зіграв 13-річний хлопець-аутист Максим Бровченко, більше відомий як Космо-Макс.
Читайте також: Став переможцем премії для педагогів - у Запоріжжі живе найнезламніший учитель
Хлопець - переселенець з тимчасово окупованого Бердянська. Його знають, як талановитого художника, який допомагає українським військовим. Також Макс написав книгу "Планета А", в якій показав, яким бачать світ люди з аутизмом.
Вистава-експеримент
"В моєму житті наближається велика подія.. Всі питають чи хвилююся я? Ні. Я чекаю і не хвилююся, я готуюсь і не хвилююся, бо поряд знаходяться люди, яким я довіряю і в мене немає права на помилку, бо вони теж довіряють мені...
Бути серед людей дуже цікаво і не важливо, що ми різні. Всі люди різні і я трохи звикаю до висновку, що не весь світ небезпечний, коли звик до непорозуміння, що є люди яким взагалі все одно на нейротипи, бо вони просто класні люди. Вони повірили в мене! Вони в мене повірили і довірили мені відповідальну справу. Хвилююся? Ні. Я впораюсь! Дякую", - написав Макс на своїй сторінці у фейсбуці за кілька днів до прем'єри.
І він дійсно впорався! На прем'єрі у залі не було вільних місць, а в кінці вистави дехто з глядачів не міг стримати сльози.
Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Геннадій Фортус розповів, що виставу "Загадкове нічне вбивство собаки" вже показували в театрі у 2019 році, але з початком війни вона зникла з репертуару. Тоді головну роль грав актор Олег Абакуменко, який готувався до цієї ролі протягом п'яти місяців, в тому числі й спілкуючись з дітьми з аутизмом.
Після того, як Геннадій Фортус познайомився з Максом, в нього виникла ідея повернути виставу на сцену. Це був свого роду експеримент, каже режисер. І він виявився вдалим.
"Ми не до кінця розуміли, куди йдемо. Ця вистава — про те, що ми, дорослі, не завжди готові сприймати таких людей. Ми хотіли, щоб глядачі побачили: вони серед нас, і ми маємо вчитися їх розуміти", - поділився Геннадій Фортус.
Закохався у театр
Для Макса ця вистава стала першим театральним досвідом. Мама хлопця, Оксана Бровченко, каже: її син закохався у театр, а той змінив його.
"Макс – особистість, як і кожна людина, незалежно, нейротипова вона чи нейровідмінна. І театр зіграв величезну роль в розвитку його особистості. Він навчився спілкуватися з людьми. Він навчився найголовнішого - довіряти.
Для аутиста дуже важко дається довіра. Особливо якщо щось сталося, і цю довіру крихітну, яка зароджувалась, похитнули. І от у Макса сталося так.
Його довіру похитнули. Це сталося в Києві, в жовтні минулого року. Мама хлопця, з яким він дружив, дізналася що Макс аутист і сказала, що не хоче аби її син спілкувався з аутистом.
Макс цей випадок тяжко переживав, перехворів, і в театрі він воскрес. Він повірив в людей, довірився акторам, режисеру, він довіряє на 100%. І тому я дуже вдячна", - поділилася Оксана Бровченко.
Під час перегляду вистави у мене у мене, як у глядачки, виникло відчуття, що Макс не грав, а проживав цю роль, і що в цій виставі він дійсно зіграв самого себе.
"Це історична мить! В цю мить впали всі кордони між двома світами! Я вдячний Богам за те, що вони допомогли, щоб це сталося! Я вдячний людям, які допомогли, щоб це сталося! Я вдячний Всесвіту! Я просто вдячний і я щасливий! Всі ми люди і всі люди різні і це кайф", - написав Макс після прем'єри.
Ті, хто не потрапив на прем'єру, може побачити цю виставу пізніше - вона залишиться в репертуарі. Проте грати головну роль Макс буде не постійно. В нього є дублер - актор Віктор Солдатов, з яким вони вчили роль разом.
Любов, прийняття та особливий погляд на світ
Якщо описати коротко свої враження - я в захваті. Назва - "Загадкове нічне вбивство собаки" - ніби натякає на те, що це буде якась детективна історія. Проте ця вистава - зовсім не про вбивство та розслідування, хоча з нього все починається.
У виставі ми бачимо історію родини, в якій зростає дитина з аутизмом, і дивлячись на те, як взаємодіють герої, розумієш, що це - неабиякий виклик і для самої дитини, і для її батьків.
У центрі історії - 15-річний Крістофер. Юнак з аутизмом, який не вміє брехати, не любить, коли хтось його торкається та знаходить спокій у перебуванні на самоті. А ще - захоплюється математикою і космосом.
З погляду "звичайних" людей, він поводиться дивно, і ми можемо побачити, як реагують на це інші, навіть найрідніші - намагаються насильно обійняти, схопити за руку чи спонукати до чогось за допомогою крику.
Не буду спойлерити і переказувати сюжет. Скажу тільки, що загадок в цій історії дві. І якщо одну з них я розкрила майже на початку, то відповідь на питання, хто вбив собаку, мене щиро здивувала і стала несподіванкою.
Вистава багато про що змушує замислитися. І не тільки про аутизм. Одна з найголовніших думок, яку я для себе винесла - це те, що коли по-справжньому любиш когось, ти маєш любити його так, як це потрібно йому, а не тобі.
Це дуже добре показано в моментах, коли хтось із рідних намагається обійняти Крістофера - і це виглядає як насильство.
Це настільки сильно зіграно і передано, що ти одночасно відчуваєш і те, як це сприймається хлопцем, і те, як боляче батькам, які не можуть просто обійняти свою дитину, яка знаходиться прямо перед ними.
І ця ідея - вона набагато глибша, ніж про обійми чи навіть про взаємодію з нейровідмінними людьми. Це про всіх, хто каже, що любить когось, але при цьому "знає, як краще".
Бо так важко - справді важко - зрозуміти і прийняти те, що іноді любити когось - це дозволяти йому бути собою.
Найближчим часом виставу "Загадкове нічне вбивство собаки" можна буде побачити в Запорізькому академічному обласному театрі молоді у суботу, 19 квітня, о 16:00.
Раніше ми писали, що у Запоріжжі відкрили виставку випускників художньої школи.
Фото: Макс Бровченко, Сергій Пивоваров
