У Маріуполь поїхав волонтер Михайло Пуришев, який до війни був у цьому незламному місті власником EVO GAMECLUB
Маріуполець Михайло Пуришев був першим волонтером, який приїхав до заблокованого Маріуполя з гуманітарною допомогою. За словами Михайла, волонтери називають його “Колумбом Маріуполя”.
Перший раз до Маріуполя приїхав 8 березня. На той час деякі співробітники EVO GAMECLUB разом із 163 маріупольцями перебували в бомбосховищі підвалу клубу.
— Під час моєї першої поїздки сильні обстріли та надзвичайно небезпечні умови змусили мене знаходитися в бомбосховищі 6 днів. Я щодня їздив, щоб перевірити людей в інших бомбосховищах, доставляв їжу, ліки, наглядав за умовами проживання дітей та вагітних жінок.
У наступну поїздку я взяв з собою друга і за допомогою двох мікроавтобусів нам вдалося доставити їжу та воду сотням людей. І вивезти більше людей.
Під час моєї третьої поїздки ми організували колону інших водіїв-волонтерів та мирних жителів, які сподівалися врятувати свої сім’ї від пекла, в яке перетворився Маріуполь, — цитує Михайла Пуришева портал “Допоможіть маріупольським біженцям.
Протягом кількох тижнів, за 6 «ходок», ми Михайлу з однодумцями вдалося евакуювати понад 1000 людей. І це без гуманітарних коридорів, в умовах активних бойових дій під обстрілами.
«У підвалах Маріуполя багато людей втратили зв’язок із рідними. Вони рідко мали змогу скористатись мобільною мережею, і зарядка акумуляторів телефону була розкішшю, до якої багато хто не мав доступу. Я пропонував людям, які мене оточують, написати короткий лист своїм родичам з номером телефону.
Коли ми виїжджали з міста, наша волонтерська група дзвонила сім’ям і читала листи вголос. Хтось плакав від щастя, почувши про своїх близьких, інші були шоковані та з недовірою кидали трубку, і через 5-10 хвилин дзвонили знову з радістю та подякою.
Після того, як я був водієм-волонтером, робота листоноші стала найприємнішою справою, яку я зробив. Почути обнадійливі новини означало подарувати надію для людей, які втратили зв’язок із родичами в Маріуполі. Найголовніше слово в кожному листі «ЖИВІ!», — поділився Михайло.
В середині квітня Михайло заявив, що вже не буде волонтерити, бо буси в Маріуполь не пропускають, а буде займатися бізнесом.
А вже сьогодні Михайло Пуришев знову поїхав до Маріуполя. Ця поїздка дуже небезпечна, але він усе одно поїхав на свій страх та ризик.
А напередодні від’їзду волонтер записав відеозвернення.
«Я еду на Азовсталь! Он находится в окружении. Там много мирных жителей — деток, женщин, раненых. Я хочу попробовать проехать и забрать.
Вы скажете, что это абсурдная идея? Это невозможно? НО 8 марта Мариуполь тоже находился в окружении. Но я туда приехал и я привез гуманитарную помощь и лекарства.
Некоторые волонтеры нахывают меня «Колумбом Мариуполя» — потому что я первый, кто туда вьехал. Первый, кто открыл этот коридор, — сказав у відеозверненні волонтер.
Михайло Пуришев закликав волонтерів приєднуватися до нього. Він чесно попередив усіх, що поїдка буде небезпечною, що вона виключно на “ваш страх и риск”. Але підкреслив, що буде дуже радий, якщо до нього приєднаються і інші волонтери.
— Я бизнесмен, который стал волонтером, — зазначив Михайло. — У меня нет корочки, но я хочу помочь. Нужно, чтобы о нашей поездке узнало как можно больше людей в мире. Чтобы все знали, что едет колонна мирных житедей забирать мирных жителей. И мы сможем спасти людей с «Азовстали». Я не хочу видеть смерти детей, женщин. Я хочу видеть улыбки и радость спасенных людей. Я надеюсь, у нас получится.
Вранці Михайло Пуришев відправився в Маріуполь від запорізького “Епіцентру”, де розташований центр прийому вимушених переселенців і куди прибувають автобуси, які доставляють жителів Маріуполя, а також міст Запорізької області, які знаходяться в окупації або під постійними обстрілами.
Разом з ним поїхали колонною ще кілька легкових автомобілів. Це мешканці Маріуполя, які оселилися у Запоріжжі, поїхали рятувати з аду своїх земляків.
Повезли до блокованого міста і гуманітарну допомогу для маріупольців.
Нагадаємо, днями з «Азовсталі» почали евакуювати людей, які знаходилися на підприємстві у бомбосховищі.
«Триває маріупольська гуманітарна операція. За два перші дні ми евакуювали понад сто жінок, дітей та людей похилого віку з території металургійного комбінату «Азовсталь», — повідомила вчора ввечері у телеграм каналі міністр з питань рефнтеграції ТОТ Ірина Верещук. — Як відомо, на Азовсталі разом із захисниками Маріуполя залишаються заблокованими сотні цивільних осіб.
Ситуація набула ознак справжньої гуманітарної катастрофи, бо у людей закінчується вода, їжа та медикаменти.
Багаторазові спроби евакуювати цивільних протягом останніх тижнів успіху не мали. Ситуацію під особистий контроль взяв Президент Зеленський. 27 квітня відбулась зустріч Президента України з Генсеком ООН Антоніу Гутеррішем.
За результатами зустрічі будо досягнуто домовленості про спільну гуманітарну операцію України разом з ООН та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Як би не складалася воєнна ситуація навколо Маріуполя, ми будемо боротися за кожного нашого воїна та цивільного, які залишаються в місті.
Маріупольська гуманітарна операція триватиме, допоки не досягнемо своїх цілей — порятунку життів наших громадян.
Історія порятунку від Михайла Пуришева
«В одному з бомбосховищ ПДТУ я познайомився з родиною Шелюстенків. Єлизавета була на 8 місяці вагітності, і перебування у вологому підвалі загрожувало здоров’ю для неї та її майбутньої дитини.
Я намагався негайно перевести їх в EVO, у нас у підвалі було тепліше, а головне, всі підтримували один одного. При першій нагоді я евакуював їх із міста до Запоріжжя. Через деякий час вони зв’язалися зі мною і попросили допомогти. Єлизавета збиралася народжувати, а у них нічого не було.
Їм потрібна була як фінансова, так і гуманітарна підтримка, але головне – будь-яке постійне житло. 5 квітня у них народився син Богдан. Гарна дитина, 2900 грам, зріст 50 см. Я дуже хочу, щоб Богдан, його родина та багато інших сімей, яким вдалося втекти з міста, мали дах над головою.
Коли я евакуював людей, я розумів, що не можу допомогти всім».
Джерело: сайт help-mariupol.com
