Як у Кореї колишня мешканка Запоріжжя підтримує Україну

Колишня мешканка Запоріжжя Анастасія Новікова вже п’ять років живе у Кореї. З початку війни в Україні дівчина організувала підтримку Україні. А  також веде блог у соціальних мережах, в якому розповідає жителям Кореї про історію України та війну, яка триває у нашій країні.

 Редакціая зв’язалася з Анастасією, аби дізнатися більше про її  допомогу Україні та життя у Кореї.

Як розповіла дівчина,  вона  народилась та виросла у Запоріжжі. Закінчила філологічний факультет ЗНУ, деякий час працювала в PR-компанії, потім — коректором у видавництві «Гельветика».

У 2014 році вона захопилася вивченням корейської мови. Потім почала у соцмережах робити дописи корейської мовою. Анастасія розповіла, що завдяки цьому познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Пара одружилася.

У квітні 2017 року дівчина переїхала до Кореї. Дівчина працює фрілансером: викладає корейську, пише статті та блоги корейською мовою.

Більше трьох років Анастасія Новікова вела YouTube-канал «Hayang Нangugeo», присвячений вивченню корейської мови.

-Наразі там 10 тисяч підписників, проте, на жаль, більшість — росіяни. Звісно ж, у мене немає жодного бажання навчати їх корейської, тому після початку повномасштабного вторгнення я обмежила доступ до відео, — розповідає Анастасія. — У майбутньому (уже після нашої перемоги) планую продовжити знімати уроки, але відтепер весь контент буде україномовним. А поки що я активно розвиваю ютуб-канал  «Anamong» для корейської аудиторії: знімаю наші мітинги, промови, монтую відео про Україну, які я зняла минулого року, коли приїжджала до Запоріжжя на новорічні свята.

- Анастасія, як ви дізналися про початок вторгнення російських військ в Україну?

- За декілька днів до повномасштабного вторгнення з новин вже було зрозуміло, що війна неминуча. Тому я постійно перевіряла різні сайти в пошуках актуальної інформації.  На одному із сайтів у коментарях я побачила повідомлення, що люди чують вибухи в різних містах. Я одразу ж надіслала повідомлення мамі. Через декілька хвилин мама зателефонувала мені і сказала, що почалася війна.

З того часу, як розповідає Анастасія, вона намагається допомагати Україні, як може.

- Наша громада українців у Кореї кожного тижня проводить мітинги біля посольства росії в Сеулі, дає інтерв’ю журналістам, активно бере участь у прес-конференціях, — розповідає Анастасія. — Особисто я разом із подругами нещодавно створила інстаграм-акаунт @ukr.in.korea, в якому корейською мовою ми перекладаємо новини, розказуємо правду про війну, пояснюємо історію України. Також я дуже багато знімаю й монтую відео. Розповсюджую правдиву інформацію про війну на різних корейських сайтах і форумах.

- Як жителі Кореї реагують на війну в Україні?

- Якщо раніше деякі корейці плутали Україну й Узбекистан, а якщо й не плутали, то знали про Україну тільки те, що наші дівчата найгарніші.  Зараз, звісно, ситуація кардинально змінилася. Вже ні в кого не виникає питання, де знаходиться Україна і хто такі українці, — каже Анастасія. — В цілому корейці дуже підтримують Україну. Приносять багато речей до нашого Посольства, донатять немалі гроші. У перші ж дні війни я отримала сотні повідомлень зі словами підтримки. Проте, на відміну від звичайних громадян, уряд Кореї, на жаль, не дуже активно діє.  Я сподіваюся на зміни на краще в найближчому майбутньому. Українська громада в Кореї робить для цього все можливе.

- Чи залишився у вас хтось з родичів, близьких у Запоріжжі, в Україні?

— У Запоріжжі залишилася моя сім’я: мама, бабуся і дядько. Мама одразу сказала, що нікуди не планує їхати, бо тут наша земля, тут наш дім. До того ж у мене старенька бабуся, якій важко пересуватися навіть по дому. Тому всі вони залишились у Запоріжжі. Наразі з ними все гаразд, слава Богу! Кожен день молюся за них.

Анастасія також зазначила, що неймовірно пишається тим, що вона українка. А також висловила вдячність всім, хто щодня наближає перемогу України.

- Усім серцем вдячна нашим воїнам, рятувальникам, лікарям, волонтерам, журналістам, громадянам, які виходять на мітинги в окупованих містах, і всім тим, хто наближує нашу перемогу. Кожен віддано бореться на своєму фронті. Це неймовірно зворушує і надихає, — каже Анастасія Новікова. — Незважаючи на те, що я зараз далеко, серцем, думками й молитвами я з Україною цілодобово! Вірю у ЗСУ, вірю в перемогу, вірю у світле щасливе майбутнє! Тримайтеся! Із нами весь світ!

Фото надала Анастасія Новікова