Дніпрогес не працює - експерти розповіли про наслідки ракетних ударів для енергосистеми України

Які наслідки матимуть ракетні удари по Дніпрогесу для енергосистеми України

Вранці 22 березня росіяни завдали масованого ракетного удару по Запоріжжю. Перші вибухи пролунали близько 4 ранку і тривали серіями майже до 7 години. Всього окупанти випустили по місту близько 20 ракет - 8 з них влучили в Дніпрогес - було два прямих влучання, у ГЕС-1 та ГЕС-2. 

Після ракетних ударів найбільша в Україні ГЕС зупинила свою роботу, а станція втратила частину своїх генеруючих потужностей, що призвело до значних втрат для Обʼєднаної енергосистеми України.

Читайте також: "Підрив дамби українськими спецслужбами" - перед атакою на Дніпрогес росіяни масово поширювали фейки

Цілилися саме в машинну залу

Це була наймасштабніша атака на енергосистему від початку повномасштабної війни. Окупанти довго готували цей удар та знали, куди б’ють, розповіли експерти виданню "Апостроф".

На думку експертів у сфері енергетики, у Запоріжжі метою ракетної атаки була не гребля Дніпрогесу, як розповідають окупанти, а саме машинна зала, яка і потрапила під обстріл.

Росіяни мали на меті зупинити Дніпрогес, аби створити проблему для всього Дніпровського промислового вузла, який підтримує фронт.

"Цілилися туди, куди й прилетіло – в машинну залу – з метою вивести з ладу ГЕС, і цю мету було досягнуто. Це створює серйозну проблему для всього нашого Дніпровського промислового вузла – Запоріжжя, Дніпро, Павлоград, де зосереджені наші можливі потужності з погляду функціонування військово-промислового комплексу та підтримки фронту.

І це також стосується розташованого на правобережжі Кривого Рогу, по енергооб'єктах якого вже неодноразово били", - зазначив президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

Читайте також: Через греблю та мости - схеми руху громадського транспорту у Запоріжжі

Дефіцит в енергосистемі

Через руйнування на запорізькій станції буде складно балансувати енергосистему, але енергетики роблять все можливе.

"Дефіцит балансувальних потужностей створює проблеми у балансуванні системи та можливих відключень електроенергії або, як мінімум, постачання електроенергії в енергосистему", - зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Йдеться насамперед про балансування електроенергії в ранкові та вечірні години пікового споживання електроенергії.

Атомні електростанції, які забезпечують більшу частину всієї генерації в Україні, а також об'єкти відновлюваної енергетики не мають маневрових потужностей, зате необхідну маневровість забезпечують переважно теплові та гідроелектростанції.

Країна-агресор вже давно атакує наші теплоелектростанції, і ось тепер дісталася і гідроенергетики. Відповідно, у вітчизняній енергосистемі відчуватиметься дефіцит електроенергії.

Читайте також: Внаслідок ракетних ударів по Дніпрогесу у воду потрапили нафтопродукти - на місце виїхали екологи

Можливі відключення світла

У найбільш песимістичному сценарії на нас чекають відключення світла, причому вони можуть бути досить тривалими. Відключення відбуватимуться не лише в тих регіонах, які знаходяться в безпосередній близькості від Дніпрогесу, оскільки йдеться про єдину енергосистему України.

Однак найгіршого, можливо, вдасться уникнути.

"Те, що ми не маємо блекауту енергосистеми, означає, що вона зберігає стійкість. Все могло б бути набагато гірше, якби сталося взимку на піку енергоспоживання", - зазначив Михайло Гончар.

Зазначимо, що крім Дніпрогесу ракети 22 березня влучили у будинки приватного сектору та двір багатоповерхівки. Внаслідок обстрілів загинув 62-річний водій тролейбуса, який їхав греблею Дніпрогесу.

Ще загинули двоє людей від удару ракети по приватному сектору. Російські військові відібрали життя у 35-річного чоловіка та його 8-річної доньки.

Що розповідають очевидці ракетних ударів. які були поруч із місцем одного з "прильотів", читайте в нашій публікації.

Фото: Ігор Лавров