Техніка знаменитого гуляйпільського заводу Крігера досі працює
Восьмирядна кінна сівалка, виготовлена в період з 1900 по 1914 роки на гуляйпільському заводі сільськогосподарських знарядь "Спадкоємців Я. Я. Крігера", досі виконує свою роботу в господарстві гуляйпільців.
Про це розповіли дослідники спільноти "Гуляйпільські старожитності", які вивчають та популяризують локальну історію запорізького краю.
Читайте також: Врятували з обстріляного росіянами будинку - столітній буфет з Гуляйполя відновили запорізькі реставратори (фото, відео)
Унікальний сільськогосподарський механізм знаходиться у родини Жилінських із села Успенівка Гуляйпільської територіальної громади.
На боковій чавунній основі сівалки зберігся оригінальний напис: "Наследники Я.Я. Кригеръ в Гуляй-Поле Екат.губ.".
Історія цієї техніки тісно пов'язана з розвитком промисловості Запорізького краю. Завод сільськогосподарських знарядь заснував у 1882 році підприємець Яків Якович Крігер.
Підприємство виготовляло різноманітну сільськогосподарську техніку: жниварки, сівалки, соломорізки, молотарки, букери та плуги, що суттєво полегшували працю селян.
Якість продукції гуляйпільського заводу швидко здобула визнання – вже у 1884 році жниварка Крігера отримала найвищу оцінку на місцевій виставці.
На початку XX століття на виробництві працювало близько 40 робітників, а річний обсяг продукції оцінювався у 40 тисяч карбованців.
Після смерті засновника у 1912 році справу продовжили його сини. Проте з початком Першої світової війни родину німецького походження позбавили права керувати підприємством. Частина Крігерів виїхала з України, а завод перейшов спочатку до акціонерів, а потім до профспілок.
За радянських часів підприємство змінило кілька назв: "Богатир", "Червоний Богатир", "Червоний металіст" і врешті "Сільмаш".
Пам'ять про внесок родини Крігерів у розвиток Гуляйполя зберігається й сьогодні. Зусиллями Гуляйпільського відділення Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького було відновлено родинну усипальницю Крігерів на центральному міському кладовищі.
Тож збережена запоріжцями сівалка – це не просто стара техніка, а цінна пам'ятка промислової історії регіону.
На жаль, через російську агресію постраждали й інші історичні об'єкти, пов'язані з родиною Крігерів. Від обстрілів зазнав пошкоджень колишній житловий будинок власників заводу, збудований у 1892 році, який до війни працював як музей.
Проте столітня сівалка з гуляйпільського заводу Крігера, що досі служить запорізьким господарям, залишається живим свідченням інженерного таланту та якості продукції, виробленої на українських землях понад століття тому.
Раніше ми розповідали історію зниклого села Гуляйпільської громади.
