За час, проведений у полоні, військових схуд на 50 кілограмів
Військовослужбовець Національної гвардії України Дмитро (ім'я змінено за проханням героя) після 23 років на військовій службі опинився у пеклі Маріуполя. Сам він – з Бердянська, де народився і прожив все своє життя. Історію військовослужбовця розповіли на сайті Приморка.city.
Читайте також: Росіяни утримують в полоні мелітопольських журналістів - серед них пенсіонерка, про долю якою невідомо майже рік
Майже два роки він провів у російському полоні, чоловік жив лише надією, що ще побачить своїх рідних. Його обміняли тільки на початку січня 2024 року. Зараз він проходить лікування та нагадує, як важливо повернути з російського полону наших людей.
Разом з іншими полоненими його утримували і в Оленівці, і в Сартані, також на території росії. Він пройшов чотири «прийомки» (побиття та тортури, під час прийому до установи, - ред.) та численні допити фсбшників, проте не жаліється на все пережите у полоні.
В лютому 2023 року Дмитра з іншими полоненими перевели до чергової тюрми. Протягом семи місяців там їх змушували просто стояти весь день – не можна було ні сідати, ні лягати. З самого ранку і до пізнього вечора. Сніданок, обід та вечеря – все стоячи. Не ходиш, не присідаєш, а просто стоїш місяцями.
«У багатьох почали з'являтися трофічні язви – глибокі рани, які дуже довго загоюються, навіть при належному лікуванні, якого там немає. Можуть дати бинти раз на кілька тижнів. Ти обмотуєш ноги, додаєш трохи фурациліну – пів чашки на чотирьох, рани протираєш, і замотуєш бинтами. Але, зрозуміло, що цього замало», – каже військовий.
Бердянець каже, що надія не полишала – це і допомагало триматися. Адже вдома на нього чекала родина та діти.
Читайте також: Був у полоні та вирвався з окупації - що згадують колеги про запорізького поліцейського, який загинув від російського авіаудару
В січні 2024 року, відбувся 49-й обмін полоненими. До цього обмінів не було довгих п'ять місяців. Тоді з російського полону на українську землю повернулося 230 військовополонених. Серед тих, хто повернувся того дня додому, був і Дмитро. Разом з ним були й інші бердянці - загалом того дня додому повернулись 16 мешканців Запорізької області.
До полону він важив 130 кг. За майже два роки там, він схуд до 80 кг. Зараз він на лікуванні. Попереду на військового чекає ще тривала реабілітація.
«Дізнався, що мене обмінюють тільки, коли побачив блакитно-жовті прапорці на формі військових, коли ми прибули на кордон. У той момент я відчував лише полегшення та радість. Майже одразу зв'язався з рідними. Вони були щасливі», – згадує бердянець.
Також ми писали про Євгена Герасименка — підполковника медичної служби Збройних Сил України, заслуженого лікаря України. Саме він став одним із тих героїчних хірургів, що добровольцем відправився у Маріуполь, на «Азовсталь», де провів близько 300 хірургічних операцій. Після пережитого російського полону він знову «у строю» та продовжує лікувати поранених бійців у військовому шпиталі Дніпра.
