Європейський Союз продовжив пільговий режим імпорту української сталі та заліза до 2028 року. Відтак, навіть після 6 червня 2025 року українські виробники зможуть безперешкодно експортувати продукцію до країн ЄС — без мит, квот чи інших обмежень.
Відповідне рішення опубліковане на сайті Ради ЄС.
Воно офіційно набуде чинності 6 червня 2025 року і діятиме протягом трьох років. Як зазначено в заяві, мета — підтримати українську економіку в умовах триваючої війни.
«Метою є полегшення труднощів, з якими стикаються українські виробники та експортери через війну», — заявили в Раді ЄС.
Це рішення фактично продовжує дію винятку з обмежень, запроваджених у 2018 році для захисту європейського ринку від надлишкової глобальної пропозиції металу.
Міністерка економіки Юлія Свириденко в коментарі «Громадському» назвала рішення ЄС “дуже вчасним” і підкреслила, що металургійна галузь в Україні зазнала найбільших втрат серед промислових секторів.
«Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютний виторг країні й працювати для відбудови», — зазначила вона.
За її словами, у 2024 році Україна експортувала до ЄС понад 3,4 млн тонн продукції з чорних металів на суму понад $1,8 млрд. За перший квартал 2025 року — ще 800 тис. тонн на $422 млн.
Разом з тим, Європейська комісія залишила за собою право тимчасово зупинити дію безмитного режиму на строк до 12 місяців, якщо обсяги імпорту з України загрожуватимуть європейським виробникам.
Загроза для галузі залишається
Попри продовження пільг, галузь залишається в зоні ризику: з 2026 року запрацює повноцінний механізм CBAM — вуглецевого коригування на кордоні, який може коштувати українській економіці до $7,2 млрд ВВП і $4,7 млрд експортних надходжень.
За п’ять років — з 2026 до 2030 року — український експорт може втратити $4,7 млрд, з яких $3,3 млрд припадає на металургійний сектор. CBAM стосується продукції з високим вуглецевим слідом, і Україна, орієнтована на експорт до ЄС, опиняється серед найбільш вразливих країн.
Уже в перший рік дії механізму втрати ВВП можуть досягти $1,4 млрд, а до 2030 року — зростуть до $7,2 млрд. Оцінки інвестиційних втрат сягають $2,7 млрд. За альтернативними прогнозами CMD-Ukraine, CBAM може коштувати Україні 6,4% ВВП, скоротити експорт до ЄС на 9,8% і призвести до втрати понад 116 тис. робочих місць.
Найбільших збитків зазнає металургійний сектор. За оцінками GMK Center, вже 2030 року експортні втрати металургії можуть скласти $1,6 млрд. Найбільше втратять:
• прокат – $899 млн;
• сталеві напівфабрикати – $558 млн;
• чавун – $96 млн;
• труби – $39 млн;
• інші продукти – $25 млн.
2026 року CBAM-виплати для експортерів сталі та чавуну можуть становити $311 млн. З роками цей тиск посилюватиметься через підвищення цін на викиди CO₂ та скорочення безоплатних квот у ЄС.
CBAM також змусить українських виробників шукати нові ринки, посилить конкуренцію і призведе до перебудови ланцюгів постачання. Продукція, що не відповідатиме екологічним стандартам ЄС, стане менш конкурентною. Це стосується зокрема цементу, добрив, чавуну та сортового прокату.
У контексті євроінтеграції та військової економіки Україна потребує особливого режиму взаємодії з ЄС у питанні впровадження транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Попри ініціативи з боку Єврокомісії, Київ ще не скористався інструментами, які дозволяють пом’якшити наслідки для національної економіки.
За даними Carbon Pulse, Європейська комісія готова відкласти повноцінний запуск CBAM для України до 1 лютого 2027 року. Це стало б критично важливим кроком на тлі потенційних мільярдних втрат у ВВП та експорті. Водночас процедура передбачає офіційне звернення України із запитом на підставі статті 30.7 Регламенту CBAM, яка допускає винятки у разі форс-мажору. Такий запит Україна поки не подала.
