Фотограф Вєра Бланш, що приїхала на зйомки у прифронтове Запоріжжя, зізналась, що було дуже важко психологічно
Вєра Бланш з Києва – фотограф, яка вивчала фотографію у лондонському Central Saint Martins. Серед її робіт зйомки для Vogue, Dazed and Confused, Harper's Bazaar, L'Officiel та інших глянцевих видань. Приймала участь у міжнародному симпозіумі сучасного мистецтва BIRUCHIY contemporary art project, який проходив у Запорізький області. Але життя, на жаль, змінилось. теперь на світлини фотографів потрапляють зовсім інші кадри.
Нещодавно Вєра побувала у Запоріжжі та прилеглих населених пунктах, де задокументувала жахливі наслідки ворожої агресії рф проти України. У організації зйомок їй допомогли у департаменті культури і туризму Запорізької міської ради. Й написали на своїй сторінці у "Фейсбук" про роботу Вєри Бланш у нашому місті та виставили деякі фото:
- Війна зробила багато сторінок з життя Запоріжжя чорними. Вони залишають темні сліди на руках після читання. Цинічні прильоти російських ракет в житлові будинки, зруйнована інфраструктура, втрати для бізнесу. Сотні тисяч людей були вимушені втекти від війни. Деякі вже ніколи не зможуть виїхати. Попри все, незламні міста та містечка області мужньо стоять. Вєра Бланш, коли ми з нею їздили всіма чорними сторінками, постійно казала, що «це неможливо витримати» і «запоріжці дуже-дуже сміливі та незламні. Люди зі сталі та козацького духу». Запоріжці та мешканці області не лише тримаються, а й живуть. Допомагають один одному. Невтомно працюють. Знають, що Перемога буде.
Попри те, що Вєра дуже смілива, віддана своїй справі та сильна духом, вона зізнається, що це дуже важко психологічно. Інколи вона не знала як наважитись фотографувати. Ми дякуємо за вашу сміливість — приїхати у прифронтове місто. Дякуємо за особливий, авторський погляд на Запоріжжя. Дякуємо за всі теплі слова та підтримку.
Департамент культури і туризму також написав деякі приклади, їх чула Вєра через її неймовірно тонке та співчутливе сприйняття.
***
«На попелищі автосервісу майорить прапор України. Це перше, що зробив один із засновників після вибуху, — повісив український прапор на самій вершині, на своїх руїнах. Як доказ незламності, волі та сили».
***
«Евакуація українців з окупованих територій. Люди із Маріуполя, Херсону, Бердянська, Мелітополя, Оріховського району, Енергодара.....Всі як один радіють, що нарешті в Україні.
Розповідають, що росія — це вбивця і що немає нічого гіршого на світі, аніж жити під її владою.
- Головне, що ми вдома! Ми вже Україні, ми в безпеці».
***
«Запоріжжя. Ракетні обстріли зі сторони Росії не вщухають. Руйнується інфраструктура міста. На війні речі, життя, відношення та відносини набувають інших цінностей. Навіть професії змінюють свій статус. Комунальна служба героїчно налагоджує життя після рашистських обстрілів у місті. Запоріжці — незламні, не втомлююсь повторювати».
***
«Оріхівський район, Степногірськ — багато людей лишили свої домівки через постійні ракетні обстріли. Враження від населених пунктів, ніби від зони відчуження. 200-300 тварин-безхатьків. Вони збігаються до тих районів, де є хоча б хтось з людей».
***
«Степногірськ. В простріляній автівці навпроти будинку, в який вдарила російська ракета і вбила літнього дідуся, сидить кішка. Автівка була власністю дідуся. Можливо кішка також була його другом...».
***
Цю жахливу історію про жителів зруйнованої багатоповерхівки на вул. Зестафонська я прочитала на сторінці у "Фейсбук" у Вєри Бланш. Це дуже страшно, попереджую особливо вразливих.
"Запоріжжя - прифронтове місто у війні Росії проти України. Запоріжжя зазнало ракетних ударів зі сторони Росії, які були спрямовані на мирне населення міста. В основному це літні люди, діти, жінки середнього віку. Є вбиті. Сьогодні я спілкувалася із мешканцями зруйнованого будинку, які в ту ніч спали в своїх квартирах, не очікуючи обстрілу. Вони розповіли мені про своїх сусідів, які були вбиті тої ночі російською ракетою. Одна із історій жахливіша за інші. Молода жінка підійшла до вікна відразу після вибуху, щоб побачити, що відбувається насправді і їй в ту мить склом від вибуху перерізало навпіл горло, голова покотилася на підлогу, більше сусідки нема. Ця війна є геноцид проти українського народу, геноцид зі сторони Росії, про який ми не можемо мовчати, ми маємо волати про воєнні злочини країни террористки, яка не має право на існування".
Більше фото можна побачити на сторінці у "Фейсбук" Вєри Бланш.
Читайте також: Як переживають війну котики із запорізького котокафе.
Фото Вєри Бланш
