Гауляйтер Запорізької області втік до Криму

Євген Баліцький записав відеозвернення, яке після нищівної критики швидко видалив

Призначений рашистами голова ВЦА Запорізької області Євген Баліцький перебрався з Мелітополя до окупованого Криму.

У своєму телеграм-каналі зрадник опублікував відеозвернення, в якому повідомив, що керуватиме військово-цивільною адміністрацією Запорізької області з Криму через «сімейні обставини». Після публікації він отримав величезну хвилю негативу, через що публікацію швиденько видалив.

У пабліках припускають, що відеозвернення Євген Баліцький записував з особняка свого сина в Криму.

Нагадаємо, на початку літа Євген Баліцький звертався до російської влади з проханням про переведення ВЦА до Криму через побоювання за своє життя. Але згоди не отримав, тому продовжував “керувати” з Мелітополя.

В останні дні у Мелітополі почастішали вибухи, ЗСУ прицільно б“є по окупантам, тому зрадник, певно, вирішив не спокушати долю та втекти до Криму.

Ще одна колаборантка, голова міської ВЦА Галина Данильченко роздає інтерв’ю, в яких розповідає, як гарно живеться у Мелітополі з приходом окупантів. Правда, сама зрадниця виглядає, м’яко кажучи, «не дуже».

Вона наголошує, що жителі міста хочуть підтвердити на референдумі своє бажання розвиватися з росією. І все це на фоні відповідних кадрів у відеоролику, створеному професіональними пропагандистами. Особливо тішать робітники на заводі, які працюють у білосніжних футболках з написами про єдність з росією.

«Гауляйтери розпочали перегони, хто швидше бігтиме якнайдалі від наших сил спротиву, — коментує ситуацію Мелітопольський міський голова Іван Федоров. — Першим стартував заступник псевдоголови Херсонської області Кирило Стремоусов й відтепер «керує» з росії.

Слідом за ним що є сил побіг місцевий мелітопольський царьок Євген Балицький. Поки що він пасе задніх у свого колеги й причаївся в Криму.

Кремлівські перебіжчики вже зрозуміли — наші сили спротиву не залишать у спокої жодного колаборанта. Проте далеко і тим паче всім втекти теж не вдасться.

Їх обов’язково дістануть або наші, або російські спецслужби, адже зрадників так просто не відпускають. Все, що залишається тим, хто став на сторону ворога — прийти з повинною і просити захисту в України.

Тим часом у найкмітливіших поплічників Балицького інша гонка. Буквально відчувши, що запахло смаженими колаборантами, вони наввипередки спішать зв’язатись з українськими спецслужбами й покаятись за неправильний вибір».