Боєць, який колись готував до польоту першого космонавта незалежної України, сьогодні воює на Запорізькому напрямку
Юрій Юхно — мінометник із понад чотирма роками бойового досвіду та десятками знищених ворогів. Але до лютого 2022 року він був заступником декана Національного університету фізичного виховання і спорту України. Про це розповіли на сторінці 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», яка тримає оборону на Запорізькому напрямку.
Читайте також: Півтора кілометра крізь вогонь: військовий на Запорізькому напрямку врятував пораненого побратима
За методиками Юрія Юхна тренувалися борці по всій країні. Його запрошували готувати спортсменів до виступів найвищого рівня. А ще у 1997 році саме він займався фізичною підготовкою першого космонавта незалежної України — Леоніда Каденюка.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Юрій одразу вирішив іти до військкомату. Проте спочатку наштовхнувся на відмову.
«24 лютого був певний ступор і нерозуміння. Пару днів читав новини, намагався це осмислити, а вже 26-го пішов у військкомат. Транспорт тоді не працював — йшов пішки, кілометрів шість. Під дверима — велика черга. Записуйте мене у військо, — кажу. — У вас УБД є? — А що таке УБД? — питаю. — Все, йдіть додому, ви нам не потрібні», — розповів він.
Та Юрій не здався. Пішов пішки ще до одного військкомату — ще сім кілометрів. Там теж відповіли: «поки не потрібні». Проте разом з іншими активістами він створив групу в месенджері — щоб не пропустити момент, коли почнуть формувати підрозділ. За кілька днів така можливість з'явилася.
«Ми отримали зброю, волонтери знайшли мені бронежилет, і наступні кілька місяців ми охороняли лісисту ділянку на Броварському напрямку. Потім стояв на кордоні з Білоруссю, а після повернення до Києва перевівся у 128-му бригаду ТрО. З вересня — у зоні бойових дій, мінометником», — зазначається в його розповіді.
Бойового досвіду спочатку не було — тож починав із найпростішого: підносив міни, був номером обслуги. Згодом виріс до навідника, а потім — до командира мінометного розрахунку. Перед виходами завжди підписував боєприпаси: «Оркам від співробітників НУФВСУ».
«Сумарно я провоював уже понад 20 місяців — на Донецькому і Запорізькому напрямках. Було страшно, були й втрати. Разів п'ять і в мене були всі шанси стати "200". Одного разу неподалік розірвався снаряд.
Я наче й пригнувся, але уламок розпоров кітель на правому плечі. У руках був телефон — у нього влучив інший уламок. Якби тримав трохи інакше — все. Відкупився від смерті мобільним», — розповів боєць.
Юрій Юхно досі воює у лавах 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле».
Паралельно пише дисертацію та планує отримати офіцерське звання. Киянин, який залишив науку заради захисту країни, мріє повернутися до університету — і до того життя, де його знання знову будуть потрібні не для війни.
Раніше ми писали, як військовий із досвідом не хотів залишати позиції після місяця служби