Попри обстріли люди не хочуть виїжджати
Російські військові щодня обстрілюють населені пункти Запорізької області. Попри складну ситуацію, у Гуляйполі все одно залишаються жити люди. Журналісти "5 редакції" поспілкувались з мешканцями міста про щоденні обстріли та їхнє життя (відео дивіться нижче).
Читайте також: Засіли у підвалі школи - як захисники 65 бригади штурмували росіян на околицях Роботиного (відео)
Микола знаходиться на городі, в той час, як поруч із ним розірвався ворожий снаряд від "Граду". Чоловік лише дивом залишився неушкодженим. Каже, що обстріли можуть статись будь-коли.
"Перед цим обстріляли вдень, потім ніч і день було тихо. А потім обстріл о 12 ночі. Отак і живем", - розповідає Микола.
Вони разом із дружиною Валентиною ховаються у підвалі - там жінка облаштувала два місця, зібрала необхідні запаси води та їжі. Інколи від обстрілів доводиться ховатись цілу ніч, а тоді постає інша проблема - холод.
"Побули, поки обстріли не закінчились, тоді йдеш у будинок. Лягаєш прямо в одежі, тебе трусить, намагається зігрітись. І так до ранку, якщо поспати дадуть", - розповідає Валентина.
Попри небезпеку, подружжя не збирається виїжджати з Гуляйполя. Натомість Валентина сподівається висадити город:
"Буде змога - посадимо, розсада вже в нас. Посадили вже насіння в ящички. Сподіваємось, а там як бог дасть".
Проте займатись господарством не дають росіяни - майже кожен день місто під обстрілами.
"Навіть не відслідковуєш де були приходи, а де ні. Зараз майже всі хати зруйновані, одна більше, одна менше", - каже військовий "Іспанець", комендант Гуляйполя.
Кожного дня місцеві збираються у пункті незламності. Тут журналісти поспілкувались і з Мирославою. Літня жінка теж не хоче виїжджати з міста, хоча її будинок значно постраждав від обстрілів:
"Моя хата побита, немає жодного вікна, забиті ДСП. Холодно, але отак живу. Не можу розірвати цю "пуповину", яка мене зв'язує з сестрою. Нікуди я не поїду".
Раніше ми також розповідали, як на Запоріжжі працюють добровольці 108 бригади тероборони.
