Хто та за яких умов може затримати військовозобов’язаного – роз’яснення юристки

Затримати та доставити до ТЦК може тільки поліція

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 надано право представникам поліції (але не ТЦК) здійснити адміністративне затримання та доставку до найближчого ТЦК військовозобов’язаних. Але на в кожному випадку. Коли саме це можливо роз’яснила на своїй сторінці у фейсбуці адвокат Дар’я Тарасенко.

Читайте також: Оновлення даних у ТЦК – адвокатка відповіла на популярні питання щодо мобілізації

Так, затримати вас можуть за таких умов:

  • У разі відмови від отримання повістки або ви порушили правила військового обліку
  • У разі відмови прослідувати до ТЦК та СП
  • У разі наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання такої особи щодо розшуку в Національну поліцію
  • У разі наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи
  • У разі відсутності у такої особи військово-облікового документа.

Чи правда, що лише з прийняттям постанови Кабміну від 16.05.2024 року № 560 у працівників поліції з’явилися повноваження затримувати військовозобов’язаних осіб?

Насправді це не зовсім так. Відповідно до постанови Кабміну, прийнятої ще 30.12.2022 за № 1487, органи Національної поліції України за зверненням районних (міських) ТЦК та СП, органів СБУ здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, у постанові від 16.05.2024 року зазначено, що працівник поліції має право затримати і доставити військовозобов’язаного до ТЦК та СП на підставі статей 261 та 262 Кодексу України про адміністративне затримання (КУпАП).

18 травня 2024 року стаття 24 Закону України «Про національну поліцію» доповнена частиною 5, у якій зазначається, що працівники поліції за зверненням ТЦК та СП  беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Хто має повноваження здійснювати адміністративне затримання?

В постанові зазначено, що таке затримання може здійснювати виключно поліцейський, який входить до складу групи оповіщення. Представник ТЦК та СП не має права на здійснення адміністративного затримання.

Хто створює групи оповіщення?

Голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації видають розпорядження про створення груп оповіщення.

Що таке адміністративне затримання?

В законодавстві немає конкретного визначення, але можемо сказати, що це вимушений захід, який полягає у тимчасовому обмеженні права пересування, і застосовується такий захист виключно тоді, коли інші заходи адміністративного припинення є неефективними для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, і тільки у випадках та порядку, передбаченому законом.

В яких випадках може здійснюватися адміністративне затримання відповідно до ст. 260 КУпАП?

  • з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу
  • встановлення особи
  • складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

Можуть затримати лише військовозобов’язаного? Чи призовника також?

Оскільки відсутність військово-облікового документа також може бути підставою для адміністративного затримання, то такі заходи можуть бути вжиті щодо будь-якого чоловіка у віці від 18 до 60 років.

Як має відбуватися процедура адміністративного затримання?

Про адміністративне затримання складається протокол. У протоколі адміністративного затирання зазначається:

  • дата і місце його складення;
  • посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу затриманого;
  • час і мотиви затримання.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Читайте також: Чи є інвалідність дружини підставою для звільнення з військової служби - роз'яснення юристки

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб повинні інформувати, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

На який строк можна затримати військовозобов’язаного за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210 та ст. 210-1?

Не більше 3 годин  з моменту затримання.

Важливо, що строк адміністративного затримання відраховується з того моменту, коли особа фактично позбавлена можливості вільно переміщатися, а не від часу, зазначеного в протоколі.

Куди доставлятимуть затриманого?

У найближчий ТЦК та СП (незалежно від того, де чоловік перебуває чи не перебуває на обліку).

Чи може вважатися військовозобов’язаний затриманим без складання протоколу про адміністративне затримання?

Ні.

Адміністративне затримання може бути оскаржено військовозобов’язаним в разі наявності порушень у вищестоящий орган, який застосував ці заходи, або до суду.

Оскарження адміністративного затримання не зупиняє його виконання та не означає, що подальша (після такого затримання і доставки до ТЦК та СП)  мобілізація була незаконною. Інакше кажучи, порушення процедури адміністративного затримання не має своїм наслідком визнання незаконним призов на військову службу - оскаржити призов лише на цій підставі неможливо.

Права особи, яку адміністративно затримали:

  • знайомитися з матеріалами справи (протоколом адміністративного затримання)
  • давати пояснення
  • подавати свої докази, заявляти клопотання
  • користуватися юридичною допомогою адвоката
  • право оскаржити затримання та безпідставне складання протоколу про адміністративне затримання.

В кожній конкретній ситуації поліція може здійснити адміністративне затримання лише за наявності доказів, що військовозобов’язаний вчинив адміністративне правопорушення.

Також ми писали, представники запорізького ТЦК надали відповіді на популярні питання про мобілізацію.