Повномасштабна війна в Україні відсунула всі інші проблеми на другий план, але захворювання нікуди не поділися 

24 березня країни світу відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Протягом останніх десятиріч ця інфекція є однією з найбільших медичних та соціальних проблем в Україні.

На жаль, через війну, у “групах ризику” з кожним днем опиняється все більше українців. Стрес, перебування у сирих підвалах, погане харчування — все це знижує імунітет. А значить, робить людей більш вразливими до небезпечної бактерії.

Запоріжжя та область: яка ситуація

Яка ситуація з туберкульозом склалася в Запоріжжі та області, розповіла медична директорка Запорізького регіонального фтизіопульмонологічного клінічного лікувально-діагностичного центру Алла Пирог.

- Якщо подивитися на статистику за 2022 рік, то у порівнянні з 2021 роком значно знизилася захворюваність — з 50,5 на 100 тисяч в 2021 році до 35,5 на 100 тисяч в 2022 році. Якщо брати в абсолютних цифрах, то в 2021 році було виявлено та зареєстровано 841 випадок. А в 2022 — 549.

Але ці дані не включають хворих з окупованих територій і тому ця цифра не дуже відповідає дійсності. Це тільки ті люди які перебувають на підконтрольних територіях, або виїхали з окупації.

Якщо брати Запоріжжі та Запорізький район, то відмічається, що на 18% зросла захворюваність і вона становить 42,2 на 100 тисяч населення, проти 37,5 в 2021 році.

Тобто, в 2021 році було 319 випадків, а в 2022 — 370, - зазначила Алла Пирог.

З початком повномасштабної війни допомогу хворим на туберкульоз надавати в Запоріжжі не припинили: всі лікарі працюють в штатному режимі, препарати для пацієнтів надаються безкоштовно, всі обстеження проводяться. Головне, кажуть медики, вчасно звернутися за допомогою.

За дівчинку переживав весь колектив

- Кожин випадок — це своя сумна історія, - каже Алла Пирог. - Але найбільше врізаються в пам’ять випадки, пов’язані з дітьми.

У нас був випадок, була виявлена дитина з багатодітної родини у вкрай важкому стані. В неї був туберкульозний менінгіт. Хворіла на туберкульоз її мати, яка і заразила дівчинку. Коли дитину госпіталізували у відділення реанімації, скажу чесно, дуже мало в нас було надії на те, що вона коли-небудь видужає, і буде жити повноцінним життям.

Адже почалося ураження мозку, це інвалідизуюча форма, частіше всього потім людина має наслідки -  розумову відсталість, неврологічні порушення.

Ми дуже боролися за життя цієї дитини. Вона тривалий час перебувала в реанімації, нікуди, наприклад до Києва, неможливо було її перевезти. Ми надавали їй допомогу, весь наш колектив знав цю дівчинку і переживав за неї.

І всі ми раділи, коли ця дівчинка пішла на поправку, ми її перевели в дитяче відділення. Зараз стан її задовільний, вона активна, вона навчається. Дуже приємно бачити результати свого труда, що наші намагання були не марними. Мало того, що ми врятували їй життя, але й вийшли з цієї ситуації з найменшими втратами. Дівчина свідома і може жити повноцінним життям, - розповіла Алла Пирог.

Міфи та страхи

У суспільстві досі існують міфи, пов’язані з туберкульозом. Через це люди бояться звертатися до лікарів, навіть якщо підозрюють в себе це захворювання.

Їм здається, що якщо на роботі чи в колі друзів дізнаються про діагноз, то одразу звільнять, або припинять спілкування. Але насправді, якщо людина почала приймати препарати, через деякий час вона вже не може нікого заразити.

- Не всі форми туберкульозу є заразними. Є такі форми, які не виділяють мікобактерії. Також, як тільки людина починає приймати препарати, то за дослідженнями, через 3-4 тижня вона вже не є небезпечною для оточуючих. Головне — своєчасно виявити хворобу і призначити схему лікування, - каже Алла Пирог.

Ще один міф — що при виявленні туберкульозу тебе обов’язково "закриють" у лікарні, звідки ти не зможеш вийти багато місяців.

- Сьогодні немає обов’язкової госпіталізації для пацієнтів, госпіталізуються тільки за показанням — важкий стан, небезпека для оточуючих. У всіх інших випадках людина може лікуватися вдома. В нас є дистанційні засоби для контролю. Це і відео-звіти, і смарт-бокси, куди ми вкладаємо препарати. Коли пацієнт відкриває такий бокс і бере ліки, лікарю приходить оповіщення на смартфон.

Туберкульоз - це не вирок. Якщо своєчасно звернутися до лікаря, і виконувати режим, то 80% пацієнтів виліковується. На жаль, є форми, які невиліковні, але це трапляється тоді, коли пацієнт до нас госпіталізується у дуже важкому стані, - каже Алла Пирог.

Чи можна змусити лікуватися

На жаль, не всі люди, в яких виявляють туберкульоз, лікуються. Деякі категорично відмовляються, або кидають прийом препаратів. І змусити лікуватися таких пацієнтів ніхто не в змозі.

- В Україні немає закону про примусове лікування, є закон про примусову госпіталізацію і закон про захист населення від інфекційних хвороб. Тобто, коли пацієнт становить небезпеку для оточуючих, його потрібно ізолювати.

У нас передбачене чинним законодавством, що за рішенням суду такий пацієнт має бути госпіталізований до стаціонару з метою ізоляції на 3 місяці. Але ніхто не може його змусити там приймати препарати.

Є й такі, хто починає лікування, але потім відмовляється його продовжувати. Це або люди без постійного місця проживання, або ті, в кого виникають побічні ефекти.

Хоча ми намагаємося довести такого пацієнта до кінця лікування. Є заохочувальні заходи — соціальний супровід, безкоштовні обстеження, таксі, щоб приїхав пацієнт на обстеження. Але не всіх навіть це заохочує.

В нашій області близько 6% людей, які, незважаючи на наші намагання, перервали лікування. Вони звернуться пізніше — через рік-два. Але тоді може бути вже пізно, щоб вилікувати людину повністю, - каже Алла Пирог.

Всебічна підтримка

Соціальним супроводом пацієнтів з туберкульозом в нашому місті та області займається благодійна організація “100% життя”. Спеціалісти надають людям всебічну підтримку: це й психологічна допомога, і оплата коштовних обстежень, і гуманітарна допомога, і багато іншого.

Все заради того, щоб людина завершила лікування та змогла повернутися до повноцінного життя.

Голова правління БО "Мережа 100 відсотків життя. Запоріжжя" Ірина Дорошенко каже: з початку повномасштабної війни не припиняли роботу ні на день.

- Кількість людей, які перебували в  нас на супроводі в 2022 році — 833 особи, з них успішно завершили лікування 460 осіб.

Наші працівники здійснюють супровід — надають психологічну підтримку, допомогу у вирішенні соціальних проблем — відновленні документів, пошуку житла, роботи, юридичні консультації.

Також ми опікуємося дітьми — вони перебувають на лікуванні у диспансері. З ними там працює соціальний педагог, для того, щоб діти не випадали з освітнього процесу навіть під час лікування. Минулого року організували евакуацію дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні, у більш безпечний регіон. Їх вивезли до Івано-Франківська, щоб продовжувати лікування в безпечному місці.

Також ми забезпечуємо дороговартісне обстеження — МРТ, КТ, УЗІ і інші аналізи, які призначаються лікарем.

Ми працюємо у співпраці з фтизіатричною службою і лікарі пропонують людям отримувати соціальні послуги та перенаправляють пацієнта до нас на супровід, - розповіла Ірина Дорошенко.

Підтримка навіть на відстані

З початку війни до Запоріжжя приїхало багато вимушених переселенців — з окупованих територій та “гарячих точок”. Представники благодійної організації починали працювати з такими людьми одразу: розповсюджували інформацію у пунктах прийому переселенців, а також проводили скринінгове опитування в шелтерах для внутрішньопереміщених осіб.

- На основі скринінгових опитувань ми направляли людей на обстеження, надавали лікаря, якщо в людини його не було. Були випадки виявлення туберкульозу серед переселенців. Адже тривалий час ці люди перебували у поганих умовах, у підвалах, а це сприяє розвитку захворювання, - поділилася Ірина Дорошенко.

Співпрацюють спеціалісти благодійної організації і з міжнародними партнерами. Так, вони допомогли фтизіатричній службі забезпечити доставку автомобіля швидкої допомоги з Польщі до Запоріжжя.

А запоріжцям, яки виїхали за кордон, надавали консультації щодо отримання препаратів, щоб навіть за межами країни пацієнти могли продовжити лікування.

"Благополучні" теж хворіють

У суспільстві існує думка, що туберкульоз — це хвороба “неблагополучних” людей. Але насправді це ще один міф. Насправді в Україні тільки десята частина хворих на туберкульоз – безхатченки, наркомани або алкоголіки. Інші  – доволі благополучні люди різного віку.

- На туберкульоз хворіють і депутати, і вчителі, і лікарі — всі пересічні громадяни. Хвороба не виділяє людей за соціальним статусом.

Так, коли людина погано харчується, перебуває в поганих умовах довгий період - це сприятливі умови для розвитку мікобактерії. І на сьогодні, у стані війни, на жаль, збільшується відсоток таких людей, - каже Ірина Дорошенко.

Як убезпечити себе

Тому єдиний шлях убезпечити себе — це вести здоровий спосіб життя. Якісно харчуватися, дотримуватися елементарних правил гігієни, і, звичайно, слідкувати за своїм здоров’ям.

- Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом. Якщо людина перебуває у закритому приміщенні разом з хворим протягом 7 годин, вона може інфікуватися. Але не всі інфіковані захворіють - тільки 10%. І якраз на це і впливає який спосіб життя, який веде людина.

Якщо людина не зловживає алкоголем, не приймає наркотики, добре харчується, не має тяжкої супутньої патології — в неї низькі шанси захворіти, - каже Алла Пирог.

У разі поганого самопочуття, не треба чекати, що воно мине “само собою”. Швидка стомлюваність, блідість шкіри, кашель більше 2-3 тижнів, трохи підвищена температура, нічна пітливість — це симптоми, з якими слід негайне звернутися до лікаря.

Головне – не панікувати, і пам’ятати, що туберкульоз сьогодні успішно лікується.

Читайте також: У запорізькій лікарні з'явилося нове обладнання, яке рятує життя - фото

Фото: БО "100% життя" та з відкритих джерел