На «Дереві пам’яті» у Запоріжжі встановили 85 нових дзвіночків
Герої живі доти, доки про них пам’ятають. У Запоріжжі на меморіалі «Дерево пам’яті», створеному за підтримки Метінвесту, з’явилися ще 85 дзвіночків. Кожен із них - символ життя захисника, який віддав найдорожче за Україну.
На церемонію прийшли дружини, батьки, діти та рідні полеглих воїнів. Вони поклали квіти до меморіалу та згадали своїх чоловіків, синів і батьків, які стали янголами-охоронцями країни.
Серед тих, хто цього дня встановлював дзвіночок, була й Любов Кора. Її син Тарас став на захист України у 2023 році. Мати згадує його як сильну, цілеспрямовану людину та турботливого батька.
«Впертий такий, але хороший він у нас був. Хороший тато, сім’янин, у них троє діток», - розповідає жінка.
Каже, до меморіалу приходить регулярно:
«Ми приходимо сюди із сусідом. Вішали дзвіночки й не один раз приходили. Приходиш - і це спогад про те, що були наші хлопці».
Ще один дзвіночок цього дня з’явився на згадку про Сергія Кузьміна. Його встановили дружина, сестра та донька загиблого захисника.
«Пам’ять повинна бути. Пам’ятаємо», - говорить родина воїна.
Раніше близькі Сергія відвідували електронний меморіал, а тепер приходитимуть і до Дерева пам’яті.
До початку повномасштабної війни Сергій працював на «Запоріжсталі». У 2022 році отримав повістку та, попри обмежену придатність, став до лав захисників.
Сергій загинув на Донецькому напрямку поблизу Костянтинівки. Проте його родина майже рік жила в невідомості.
«Він рік вважався безвісти зниклим. Потім був обмін тілами. З Житомира подзвонив слідчий, і через рік за ДНК підтвердили, що знайшли його», — розповідає дружина Сергія Елліна Кузьміна.
Особливо боляче згадувати останню розмову перед тим бойовим виходом. Тоді Сергій сказав, що в нього погане передчуття...
Відтоді не минає й дня без спогадів про чоловіка. За словами Елліни, Сергій завжди вчив рідних бути сильними та не здаватися. Ці слова залишилися з ними навіть після його загибелі.
Одним із найцінніших спогадів став подарунок, який воїн надіслав доньці:
«Він прислав подушку, і там було написано: «Якщо зі мною щось станеться, якщо тобі буде погано - поправила корону і йди вперед. Пам’ятай, чия ти донька».
До меморіалу військові та містяни поклали квіти. Кожен дзвіночок на Дереві пам’яті — це окрема історія, доля, мрії та життя людини, яка стала на захист рідної землі. І поки лунає їхній передзвін, доти житиме пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.