Науковець Яків Дідух провів експедицію до берегів Каховського водосховища

Академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Яків Дідух нещодавно відвідав Каховське водосховище. Свої спостереження, враження та прогнози він виклав у статті для газети «Світ».

Читайте також: В одному з районів Запорізької області перевірили ставки та кар'єри: чи можна купатись

Перш за все науковець спробував розібратися, чи варто взагалі відновлювати Каховську ГЕС. Станція та водосховище виконували різні функції: забезпечення електроенергією, судноплавство, зрошення та водопостачання — питне і технічне: промисловість, енергетика (зокрема, охолодження реакторів Запорізької АЕС). Але ця територія (без ГЕС та водосховища) також може надавати екосистемні послуги, які теж мають свою ціну і свою цінність. За ствердженням Якова Дідуха, кожну із вищеназваних функцій варто економічно оцінити. А вже потім вирішувати: відбудовувати цю ГЕС чи ні.

Електроенергія vs екосистемні послуги

Загальна потужність гідроелектростанцій України становить 4600 МВт і вони виробляють лише 8% електроенергії. Потужність Каховської ГЕС — 351 МВт, отже, її внесок становить лише 0,9%. Разом з тим, площа Каховського водосховища — 2150 км2, що становить 23% від площі водосховищ України й 31,2% від площі водосховищ Дніпровського каскаду. Тому навіть у пересічної людини виникає запитання, чи доцільно для отримання нехай 1% енергії затоплювати стільки території?

Читайте також: Пішли вбрід та застрягли: у Запоріжжі десятки "туристів" стали заручниками приливу

Кількість енергії, яку вона виробляла за рік — 7432x109 кВт, а вартість 1 кВт з 1 липня ц.р. становить 2,64 грн. Отже, вартість енергії, яку виробляє Каховська ГЕС, становить 1962–2266,4 млрд грн. За підрахунками професора, ця ГЕС виробляє за рік електроенергії на суму, яка складе лише 13–15% від вартості екосистемних послуг.


Хоча такі показники приблизні, не точні, можливо, і не зовсім коректні, бо не враховують екосистемних послуг власне водосховища, однак вони переконливо свідчать про низький відсоток питомої ваги отриманої електроенергії. Водночас до розрахунку не бралися аспекти, пов’язані з можливістю залучення звільнених від водосховища земель для сільського господарства чи іншої діяльності, історична цінність території, яка виринула з-під води тощо. Терези схиляться не на користь відновлення ГЕС ще й тому, що, на відміну від початку XX ст., існують інші джерела електроенергії.

Читайте також: Нові знахідки на Дніпрі: у Запоріжжі з-під води з'явилася дамба з колотого граніту

На думку професора важливими залишаються щетри функції. Зниження водного дзеркала від 16 м до сучасного рівня та запаси води у природному річищі, мабуть, не забезпечать необхідного об’єму для судноплавства, зрошення та охолодження реакторів. Є два варіанти розв’язання цих проблем. Перший — поглиблення та технічна реконструкція річища. Але і з річищної частини, із берегів заплави технічно здійснити це складно: широка заплава вкрита вологим, в’язким мулом. Другий варіант — підняття дзеркала води до певного рівня, який буде значно нижчий від того, що був до руйнації греблі.

У такому разі великі площі заплави залишаться або незатопленими, або стануть мілководдям. Масштабність, динаміка формування різних типів угруповань, вартість екосистемних послуг різна, але кінцевий результат, оцінка значущості полягає якраз у тому ,що заплава Дніпра повинна містити якомога більшу різноманітність біотопів.

Читайте також: Зима буде складною: як Каховська катастрофа вплинула на роботу Дніпрогесу

Однак, природа – не чекає, вже зараз тут відбувають певні зміни – з’являються рослини, утворюються ґрунти «такири». Після проведеного аналізу Яків Дідух дійшов до висновку, що хоча найоптимальніший варіант — природний процес розвитку екосистем, ми можемо і повинні регулювати й впливати з метою отримання найкращого кінцевого результату. Йдеться про підсів чи підсаджування природних аборигенних видів рослин, які в цих умовах могли б конкурувати з агресивними адвентивними видами, формування тих типів екосистем, які цінні й надають різні екосистемні послуги. Для цього потрібно забезпечити проведення наукових досліджень, обрати ключові базові полігони, організувати довготривалий моніторинг, що дасть змогу розробляти й  впроваджувати заходи мінімізації негативних наслідків.


Перспективними на цій території є водоплавне птахівництво, аквакультура, створення вербових плантацій для біопалива. Варто вивчити й впровадження певних видів рослин для розвитку сільського господарства.

Читайте також: Відомий історик розповість про Хортицю і Дніпро - як записатись на лекцію

«Сьогодні вже ухвалена постанова КМУ про необхідність відновлення Каховської ГЕС. Але, на мою думку, слід починати не з цього, а з розроблення  й оцінки сценаріїв, яких може бути чотири: повна відбудова ГЕС, часткове підняття рівня водосховища, збереження природного річища та поглиблення річища  Дніпра. Слід всебічно, ґрунтовно аргументувати й прорахувати (виходячи з оцінки екосистемних послуг) позитивні та негативні наслідки, вибрати оптимальний сценарій і лише тоді на основі критичного аналізу, детального опрацювання ухвалювати рішення щодо вибору проєкту. Ми повинні шукати оптимальні варіанти, обговорювати різні сценарії розв’язання цієї надзвичайно складної еколого-економічної проблеми, щоб мінімізувати негативні наслідки руйнації Каховської ГЕС», - підсумував Яків Дідух.

Нещодавно ми писали, як виглядає Розумівська забора, яка входила до переліку Дніпровських порогів.