Нині мешканець столиці воює на Запорізькому напрямку 

Часи Майдану гвардієць з позивним «Мер» пам'ятає не з розповідей. Тоді він ще не був військовим. З перших днів киянин бачив розгортання тих важливих, але одночасно і трагічних подій на власні очі. Коли почалися активні жорстокі дії він допомагав пораненим протестувальникам дістатися в безпечні місця, щоб їм була надана перша медична допомога. Отримав поранення і сам.

Пригадує й ту атмосферу на центральній площі:

«Це була модель суспільства, яке має слугувати прикладом, кожен знав що треба робити і кожен робив свою справу».

Каже, що на Майдані гордість була за людей, за звичайних людей:

«Вночі біля тої діжки сидиш грієшся, розмовляєш, як зараз в бліндажах, й дізнаєшся, що той художник, а той винахідник, а інший - директор. Сама ідея демократичної держави, волі, свободи, вона якось людям додавала натхнення, особливо коли були натиски. Всі хотіли кращого і зараз хочуть. Вважаю, що ця війна показала всі наші мінуси, що Майдан не завершився, це тільки старт розбудови країни».

Розповідає, що під час протестів смерть біля кожного блукала. Могла вона не оминути й самого «Мера». Побачивши снайпера, зовсім незнайомий чоловік прикрив його собою та врятував ціною власного життя.

З 2014 року «Мер» волонтерив, допомагав бійцям на фронті. З посмішкою каже, що тільки зброю не привозив, а так все що потрібно доставляв: «Дивишся, одні й ті ж самі обличчя, що й на Майдані, та вже волонтери і військові»

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну кардинально змінило життя чоловіка, як і більшості українців: «О четвертій ранку був “прильот” ракети в Київ, була висадка десанту, стрілянина. Росіяни зайшли дуже швидко. До вечора ми з друзями “сколотили” команду, взяли до рук зброю, в кого яка була, і поїхали захищати Гостомельський напрямок. Там і тримали позиції».

Коли ворога було відбито від Київщини, він разом з колективом мобілізувався та поповнив лави Національної гвардії України. Зараз у складі бойового підрозділу Південного оперативно-територіального об’єднання НГУ боронить державу на Запорізькому напрямку.

Нацгвардієць «Мер» робить внесок не тільки в обороноздатність нашої країни, але й культурну складову:

«Я якось хотів увіковічити пам'ять про ту людину, яка прикрила мене від снайпера на Майдані. Тому виникла така ідея створити та встановити присвячений їй пам'ятний знак. Коли я почав вивчати біографію інших людей з «Небесної Сотні», переважна більшість з них дійсно Герої України та гідні люди, які свідомо поклали своє життя. Тоді й вирішив створити пам'ятні знаки у кожного з них на малій Батьківщині».

За сприяння козацької організації “Спас”, керівництва міста та Національної гвардії України у серпні 2022 року в парку Трудової Слави був відкритий монумент «Честі та Гідності» в пам'ять про Сергія Синенка та всіх, хто загинув під час Революції Гідності у Запоріжжі.

Воїн запевняє, що на досягнутому не зупиниться. Зараз і після перемоги планує і далі працювати над розробкою пам’ятних знаків загиблим захисникам, які полягли за волю, свободу та незалежність нашої держави.

Історію героя розповіли на сторінці Південного оперативно-територіального об'єднання Нацгвардії України. 

Читайте також: На передову після важкої контузії: як доброволець Нацгвардії воює на Запорізькому напрямку