Нову роботу чоловік знайшов майже відразу після переїзду завдяки Центру кар'єри Метінвест

З початку повномасштабного російського вторгнення Запоріжжя прийняло понад 252 тис. переселенців із тимчасово окупованих територій та населених пунктів, де тривають активні бойові дії. Більшість із них — маріупольці.


Багато переселенців із Маріуполя після евакуації залишилися в Запоріжжі, де буквально з нуля розпочали нове життя. Волонтери допомагають їм з житлом, речами, продуктами. Також люди можуть отримати необхідну медичну та психологічну допомогу.


Один із маріупольців, який розпочав нове життя у Запоріжжі, — Вячеслав Нехаєв. До початку активних бойових дій в Маріуполі він працював на комбінаті “Азовсталь” бригадиром залізничного підрозділу. Покинути рідну домівку та улюблену роботу його змусила війна.

- Вранці 24 лютого я, як завжди, прокинувся на роботу. Підійшовши до своєї машини, я почув вибухи, але не надав їм значення, бо новини не читав. Вже по приїзду на роботу я дізнався, що наше місто атакують росіяни. Десь об 11:00 нам сказали, що “Азовсталь” зупиняють і попросили їхати додому. Коли я повернувся додому, то ми разом з дружиною і дитиною почали збирати речі для виїзду з міста. Того ж дня ми виїхали з Маріуполя та дісталися села Берестове Бердянського району, де живе матір дружини. Там ми жили до того, поки в село не зайшли російські танки. Побачивши російських військових, ми вирішили їхати до Запоріжжя, - розповів Вячеслав Нехаєв.


Родина Нехаєвих виїхали із Берестового 8 квітня. У Запоріжжі через знайомих вони орендували житло та почали обживатися на новому місці. Тоді ж постало питання пошуку роботи. Вячеслав, маючи 17-річний досвід роботи на металургійному підприємстві, звернувся до Центру кар’єри Метінвест, де йому запропонували вакансію.


- Майже одразу після приїзду до Запоріжжя я почав шукати роботу. Для цього я звернувся до Центру кар’єри Метінвест. Оскільки в мене є і профільна освіта, і досвід роботи на металургійному підприємстві, мені запропонували роботу на “Запоріжсталі”. У відділі кадрів для мене підшукали вакансію машиніста залізничного крана. Хоч до цього я був бригадиром, працювати з кранами мені доводилося і я маю посвідчення машиніста залізничного крана. Та хочу зазначити, що крани на “Азовсталі” відрізняються від запоріжсталівських. Там їх возили тепловози, а тут вони їздять самостійно. Тому мені довелося опанувати нову для себе техніку, з чим я успішно впорався, - розповів Вячеслав Нехаєв.

На “Запоріжсталі” переселенець із Маріуполя працює вже близько чотирьох місяців. Враження від підприємства в нього лише позитивні.


- Працювати на “Запоріжсталі” мені подобається. Умови праці тут достойні, колектив — дружній. Завод гарно мене прийняв, тому я не відчуваю себе тут чужим. Навпаки, колеги створили для мене комфортну атмосферу та завжди приходять на допомогу, якщо це потрібно. Я дуже радий, що влаштувався на “Запоріжсталь”, бо це підприємство майже таке ж, як і мій рідний комбінат “Азовсталь”, - поділився враженнями машиніст крана Вячеслав Нехаєв.

Переживши складний досвід евакуації та побудови життя з нуля, чоловік поки що не будує плани на майбутнє. Єдине бажання в нього — повернутися додому.


- Після пережитого ми не будуємо плани. Чекаємо, поки закінчиться війна і ми зможемо повернутися до українського Маріуполя. Зараз же я просто задоволений тим, що в нас є. Коли є хоч якась стабільність і впевненість у завтрашньому дні — це вже щастя, - підкреслив Вячеслав Нехаєв.

Читайте також: Переселенець з окупованого Маріуполя розпочав у Запоріжжі нове життя


Фото автора