Що раніше розміщувалось у Молитовному домі на Верхній Хортиці
Колись у Молитовному домі церкви християн євангельських "Христос є відповідь", що на Верхній Хортиці, розміщувалася годинникова фабрика Крегера, це було селище Розенталь. Історією будівлі , світлинами та своїми малюнками поділився на своїй сторінці у фейсбуці запорізький краєзнавець Костянтин Антонець. Далі цитуємо краєзнавця.
В селищі Розенталь на Геппнерштрассе свого часу працювала годинникова фабрика Давида Давидовича Крегера (1860-1920).
Читайте також: З'явився та зник - як на околиці Запоріжжя відкрили кінотеатр "Авангард" (фото)
Приблизно у 1910 році її розбудували з тильного боку, додаючи 8,5 м у довжину. З північного боку додали сходи на другий пху. Перший поверх фабрики служив для контори та виставкового залу, а за ними містився цех полірування металу.
На другому поверсі розмістився механічний цех та майстерня, де допасовували деталі та збирали годинники. На горищі розташовувалась фарбувальня та комора. З тилу містилася ливарня чавуну та міді. На подвір'ї стояв невеликий будинок кузні та майстерні стержнів.
Нові часи - нові виклики. Згодом до годинникарства додалося виготовлення за німецькою ліцензією стаціонарних двигунів, плугів та сільгоспзапчастин.
Невдовзі Давид залишив годинниковий бізнес молодшому брату Йоганну.
У 1914 році Моторна фабрика на Геппнерштрассе мала річне виробництво у 26500 руб. Та 14 працівників у 1915 році., кількість яких незабаром збільшилася до шістдесяти.Фірма Deutz, що виникла в Німеччині у 1864 році, почала виготовляти одноциліндрові двотактні двигуни. За ліцензійною угодою з Deutz цей двигун внутрішнього згоряння виготовлявся в Розенталі на Геппнерштрассе з дещо іншою конструкцією - циліндр був у вертикальному положенні замість горизонтального.
Син Девіда Крогера Петер, який працював на фабриці, мав кілька винаходів. Найбільш вдалим з них був самозаточувальний леміш. Він розробив метод, за якого тільки внутрішня сторона лемеха була загартована, щоб пробиватися крізь землю, тоді як задня частина зношувалась і зберігала гострий край. Виготовлялись також фрезерні верстати.
У 1923 році фабрику націоналізувала нова влада. До 1930 року 40 працівників випускали двигуни, запчастини та станки. У 1927-1930 роках підприємство було навчальною базою місцевого ПТУ. Але після 1930 року усе обладнання з фабрики вивезли до Хортиці, а приміщення віддали місцевому колгоспу (Дружба - Ред,). У головному будинку колишньої фабрики влаштували сільський клуб та контору. Потім - кінотеатр, який довгий час стояв покинутим.
Сьогодні колишню моторну фабрику не впізнати. Старі корпуси відновлено й пофарбовано. Понад дорогою з’явилася висока дзвіниця. Тепер тут розташований Будинок молитви християн євангелістів. Якщо сфотографувати та показати будь-кому цю споруду – мало хто впізнає в цій місцевості Запоріжжя. Радше Австрію, Німеччину чи Нідерланди.
Саме з Нідерландів меноніти в другій половині ХVI ст. емігрували до Західної Прусії (нині територія Польщі). А вже звідти у 1789 році двісті родин приїхали до півдня України, і завдяки своєму працелюбству та підприємництву створили за півтора століття справжній рай у власних селах та містах.
Читайте також: Замість кінотеатру відкрили церкву - історія створення собору, який постраждав від ворожого обстрілу Запоріжжя
А також сотні високорозвинених млинів, майстерень та заводів, старовинна будівля одного з яких збереглася в колишньому селі Розенталь, на Геппнерштрассе, - в минулому.
До речі, нині Молитовний дом розміщуєтся на вулиці Розенталь, яка раніше називалась Істоміна.
Ми писали, що у Запоріжжі з'явилось на місці легендарного кафе "Маленький Париж" - фото.
