Чоловік працював за кордоном на серйозній посаді, але полишив все, щоб воювати за Україну
Денис «Ірбіс», командир бойової машини - командир відділення Запорізької окремої бригади ТрО.
До повномасштабного російського вторгнення він працював за кордоном у великій організації, координував роботу майже тисячі людей. Але кинув все і приїхав у Запорізьку область, щоб нищити ворогів.
"Вторгнення не застало мене зненацька, оскільки я вже мав бойовий досвід – служив у спецпідрозділі національної гвардії України та розумів, з ким ми маємо справу сотні років.
Перший бій мені зовсім не запам'ятався, головний висновок, який я собі зробив - не губитися, не панікувати, зберігати холоднокровність, ясність розуму і прагнути виконати бойове завдання оптимальним способом", - поділився «Ірбіс».
Бій, якій найбільше запам'ятався тероборонцю, відбувся восени 2022 року.
"Восени ми штурмували ворожі укріплення у населеному пункті, я та мої побратими були відзначені головнокомандувачем. Операція була спекотною, нагорода була цілком заслужена", - розповів військовослужбовець.
Боєць прагне Перемоги, бо це - гарантія майбутнього для його родини. А після неї мріє поїхати з рідними до Діснейленду.
Історію героя розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади ТрО в Фейсбуці.
Раніше ми розповідали про вчителя з окупованого селища Запорізької області, який очолив роту підрозділу ТрО.
Військовослужбовець на позивний Мандрівник працював учителем в тимчасово окупованій Михайлівці та навколишніх селах Василівського району. Викладав предмет “Захист України”. За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення чоловік долучився до територіальної оборони.
На початку березня минулого року захисник отримав поранення, та вже за місяць знову повернувся до побратимів.
"Поранення було в спину. Зненацька противник зайшов з тилу на гелікоптерах. Два дні зупиняли ворога. Я не скажу, що я гриз танки чи ще щось. Ми виконували ті накази, які нам поставив командир. Загинув в мене боєць, про якого я буду пам'ятати все життя. Це була перша бойова втрата, і було сім 300-тих, в тому числі і я", - згадує "Мандрівник".
У Мандрівника головна мрія – якнайшвидше вигнати окупанта з рідної землі та повернутися додому, побачити синів, котрі теж захищають країну.
За особливі заслуги чоловік отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню.
Читайте також: Як нацгвардієць разом із побратимами не допустив прориву окупантів до Запоріжжя