Друзі провели в окупованому місті майже півроку

Компанія друзів із Бердянська, яка нещодавно виїхала до Запоріжжя, розповіла як зараз живе місто. Вони провели в окупації майже півроку. Історію друзів виклали в телеграм-каналі «Бердянск Сейчас».

Бердянці розповідають, що замість того, аби насолоджуватись молодістю та літом вони активно допомагали людям похилого віку дістати продукти та вирішити якісь питання.

— Вдень у місті ще можна зустріти людей. Йдуть за продуктами чи по справах, ніхто ні з ким не говорить. Навіть не дивляться один на одного. Але тільки справа заходить до заходу сонця – місто стає пустим. Бачити таким літній Бердянськ – не просто сумно, а й страшно, — розповідає 18-річна Олена.

За словами молодих бердянців, перед кожним виходом на вулицю люди змушені повністю «чистити» телефони. Якось один із хлопців, не помітивши, лишив у телефоні один із українських новинних каналів. На вулиці його телефон взяв на огляд російський солдат. Побачивши там стрічку новин про «орків» він розізлився і порадив не читати українські новини.

— Він почав мені розповідати, що в наших новинах пишуть неправду, що вони боряться з нацизмом і ми маємо бути вдячні за те, що їхня армія не бомбить наші будинки. Я мовчав, бо розумів, що обійтись лекцією з пропаганди – найкраще, що може бути зі мною в цій ситуації. Наступного разу я побоявся брати з собою телефон, однак це було гіршим рішенням. При огляді на вулиці вони сказали, щоб нічого від них не ховали, вони мають оглядати все і «хочешь жить – носи с собой телефон», — розповів бердянець Михайло.

Друзі кажуть, що зараз Бердянськ більше схожий не на перлину Азова, а на бандитський осередок. Місто заповнене людьми зі зброєю, яких назвати військовими складно.

— Зараз улюблене місце російських військових – це літні «пивнухи». Вони їх просто заполонили. Постійно п’яні, в якомусь дранті, шльопках. Ганяють по місту як на військових, так і на цивільних машинах. Бачиш, що мчить по зустрічній «BMW» без номерів – значить віджали в наших машину, — розповідають друзі.

Люди, що залишились у Бердянську і не підтримують окупаційну владу знаходяться в постійному страху. Містом ширяться різні чутки, перевірити більшість з яких люди просто не можуть, бо ні нормального зв’язку, ні Інтернету немає.

— Люди крадькома передають один одному новини по «сарафанному радіо», збиратись разом бояться. У травні наші друзі сиділи в кав’ярні пили каву, військові зайшли перевірити документи і просто забрали їх паспорти. Сказали, що віддадуть лише тоді, коли ті прийдуть на парад до 9 травня, — розповідає молодь.

З кожним днем Бердянськ пустішає. Все більше людей покидають свої домівки, не витримуючи умов життя в окупації.

— Практично всі наші друзі роз’їхались ще давно. Молоді в місті взагалі не лишилось, не знаю де вони збирають масовки для своїх пропагандистських заходів і відео. Наша молодь обирає Україну. Тому повернемось в рідне місто разом із нею, — відзначили друзі.