Радянські канони проповідували любов до пролетарів

На Великдень нас закликають дотримуватися комендантської години, перенести церковні служби в онлайн-режим або за графіком і відмовитись від нічних богослужінь.

А от у СРСР ні церков у зоні досяжності, ні онлайн не було. Різдво нічим не відрізнялося від інших робочих днів, а Великдень удостоївся вихідного лише тому, що випадав на неділю. Радянська влада будувала комунізм, однак будівники все одно відзначали Христове Воскресіння. Як? Бувало і так, як на цьому знімку.

1963 рік. Товариші вже відзначили. «Хто це – уточнювати не будемо», - написав нам Георгій Осипович, котрий свого часу надіслав до редакції світлину.

1963 рік – це фінал хрущовського наступу на релігію в СРСР. Великдень того року випав на 14 квітня.

А напередодні газета «Індустріальне Запоріжжя», звичайно ж, «викривала». Тож товариші зі світлини вчора цілком могли прочитати таке: «На святі пасхи люди цілуються один з одним, що повинно виражати радість з приводу «воскресіння» Христа».

Партійна газета дорікає в розповсюдженні вірусу? Ні, тут звинувачення куди серйозніше: «Церква завжди використовувала цей обряд для пропаганди «класового миру».

А в умовах класового миру й до обіймашок з мільярдерами докотитися можна.

Цитуємо передвеликодню газету 1963 року далі. «Церква закликає любити кожного, «хто носить ім'я Христове». Це означає, що треба любити не пролетарів — французів, англійців, індусів, турків, арабів, а кидатися в обійми мільярдерів — таких, як Рокфеллер, Морган, бо вони, за твердженням релігійних верховодів, також «носять ім'я Христове».

Та не про дружбу з Морганом думати треба, а про хліб насущний, повчало «Індустріальне Запоріжжя» і повертало читача на грішну землю: «Пасха відзначається під час весняної сівби, і відправлення віруючими церковних обрядів відриває їх від важливих для майбутнього урожаю робіт» (1963 року СРСР, до речі, вперше закупив зерно за кордоном).

І про вічне.

«Іноді віруючі, відзначаючи пасху, приходять на роботу в нетверезому стані, - нагадала газета, - а це призводить до нещасних випадків».

Сподіваємося, сфотографовані товариші з паскою і крашанками до цього місця дочитали.

І під завісу – ще одна світлина Запоріжжя з безбожного 1963 року: парк біля Палацу культури імені Кірова. Автор фото Геннадій Пайдаркін. 

Читайте також: Що святять на Пасху: збираємо Великодній кошик