Козацький дух крізь століття: історія захисника з «Запоріжсталі»

Запорізький металург Сергій боронив Україну на фронті, а зараз знову повернувся до роботи

Вночі 24 лютого 2022 року війна застала багатьох українців на робочих місцях. Тривожні дзвінки від родичів та близьких, звернення Президента, безкінечна стрічка новин. Запоріжсталівець Сергій тієї ночі був на зміні, каже усвідомлення прийшло не одразу. Але вже зранку чоловік знав, що має йти захищати свою країну.

Читайте також: Металург-захисник Павло Собін: «Я пішов служити, бо мав захищати свою країну»

Сергій працював до повномасштабного вторгнення електромонтером оперативно-диспетчерської бригади цеху мереж та підстанцій «Запоріжсталі» близько 10 років. Виступав у Козацькому театрі – працював зі зброєю, шаблями, мечами. Таке захоплення козацькою історією і дух боротьби стали Сергію у нагоді під час боїв.


«У мене підростає син, і я хотів, перш за все, захистити свою родину. Коли я зрозумів, що відбувається, перша думка була - долучитися до лав захисників. Звісно, було страшно. Але краще загинути героєм на полі бою, ніж тікати з рідної землі. Так зробив би справжній український козак», - розповідає Сергій.

У перші дні війни запоріжсталівець став добровольцем і відправився на фронт. Енергетик більше року виконував бойові завдання у складі 110-й бригади Територіальної оборони на Запорізькому напрямку.

«Є такі речі, які зрозуміти можна лише побувавши на фронті, відчувши на собі приціл ворожих снарядів. На війні не місце емоціям, для того, аби зберегти життя – оборонців і цивільних жителів – потрібно мислити тверезо. Невиправданий ризик може коштувати надто дорого, і цей вибір завжди складний», - додає оборонець.

У жовтні 2023 року Сергій повернувся на виробництво – до рідного цеху мереж та підстанцій «Запоріжсталі».

Читайте також: Запоріжсталівець-військовослужбовець Ігор Бойков: «Я люблю свою Батьківщину, і захищатиму її до останнього»

«Тут усе моє життя, друзі, тож я без роздумів повернувся на комбінат. У воєнний час стабільність, які дає підприємство, дуже цінна. Під час моєї служби колеги і «Запоріжсталь» підтримували мене та моїх побратимів-запоріжсталівців. Комбінат надавав гуманітарну допомогу продуктами харчування. Крім того, ми отримали амуніцію – бронежилет і каску, вони були дуже корисними на полі бою», - зазначає електромонтер

Сергій каже, підтримка від колег та близьких – дуже важлива для захисників. Іноді важливіша, ніж усе інше.

«Моя родина дуже хвилювалася за мене, коли я прийняв рішення стати на захист України на воєнному фронті. Але вони прийняли мій вибір, син пишається своїм батьком, і я знаю, що робив і  роблю усе можливе, аби моя родина була у безпеці, і моя дитина мала вільне майбутнє на незалежній Батьківщині», - додав Сергій.

Раніше ми також писали, що Андрій Савостін працював на «Запоріжсталі» майже 25 років, а зараз захищає Україну на фронті. На початку повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у селищах між двома областями, це був один із найгарячіших напрямків.