«Смертний полк» розповзається по Росії
Сибір, Кавказ, Тверська область – ми вже окреслювали географію похоронок із Запорізької області до Росії.
Тепер пропонуємо розширити пізнання в цій надихаючій сфері. Особливо надихає новина про понад 100 тіл загарбників у моргу Горлівки.
Серед них, можливо, й останки 20-річного Олега Глазкова з Алтайського краю.
Цей заступник командира БМП був призваний до російської армії восени 2020 року. Армійщина, видно, так сподобалася молодому бійцю, що він прийняв фатальне рішення залишитися у в/ч за контрактом.
Служив аж на Далекому Сході, та волею Путіна визначилося, що Олег Глазков потрібніший біля Гуляйполя, ніж на китайському кордоні. Околиці села Новодарівка — останнє, що він побачив у своєму куцому житті. За офіційною версією, БМП, в якому Глазков наступав на позиції наших захисників, підірвалася на протитанковій міні. Туди йому й дорога.
Наступний хрестик на мапі Росії ставимо на селищі Равнінне Оренбурзької області. Саме туди з-під Комишувахи на Запоріжжі привезли труну з тілом 31-річного капітана Евгения Алябьева.
Служив він у дагестанському Буйнакську. Перед Новим роком поїхав на горезвісні навчання, а звідти – вбивати українців. Скінчилося тим, що міноборони Росії довелося знову бурмотати про міну й БМП. Цього разу в БМП знаходився командир батареї Алябьев з поплічниками.
З Алтаю через оренбурзькі степи переносимося до найзахіднішого регіону Росії – Калінінградської області. Тут, у місті Черняховську, свого покійника приймали рідні 25-річного старшого лейтенанта Владислава Молчановича. Потомственний військовий – в армії служив його дід, а батько воював в Югославії і на Кавказі – Молчанович закінчив академію зв’язку імені Будьонного в Санкт-Петербурзі. Служив командиром взводу зв’язку в чеченському селі Борзой.
Як загинув загарбник, його рідні не знають. У військкоматі лише повідомили, що віддав кінці проклятий гітарист на благодатній запорізькій землі. Гітарист, тому що в академії створив свою музичну групу «Вежливые люди».
Що ж, на церемонії прощання в Черняховську теж лунала музика – тепер уже військового оркестру. І цей ввічливий її, на щастя, вже не чув.
Автор: Михайло Семеренко
