Біля Дніпрогесу мала постати площа з італійськими аркадами, фонтанами та баштою, але повоєнний проєкт реалізували ледь на половину
Правобережна частина Запоріжжя після війни мала отримати справжню архітектурну перлину. Про це розповіли на сторінці "Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя" у фейсбуці.
Зазначається, що у другій половині 1940-х, коли відроджували Дніпровську ГЕС, місто планувало прирости монументальною площею з унікальним дизайном. Цей амбітний проєкт розробили відомі запорізькі архітектори – подружжя Георгій Орлов та Ірина Купеціо-Орлова.
Архітектори не були новачками в місті. Вони працювали тут ще за часів першого Дніпробуду, тож добре розуміли запорізький контекст та можливості. Їхнє бачення головної правобережної площі вражало оригінальністю та витонченістю.
Читайте також: У Запоріжжі внаслідок російського обстрілу 8 травня зазнав пошкоджень палац культури енергетиків
Особливістю проєкту стала вишукана південна образність. Автори відмовилися від традиційного радянського підходу з масивними об'ємами та пафосом. Натомість вони зробили ставку на розвиток окремих історико-архітектурних мотивів та їх виразність.
Площа мала розташуватися біля адміністративного корпусу Дніпрогесу та палацу культури "Енергетиків". За задумом, простір нагадував би мальовничі міста італійської Тоскани.
Проєкт включав аркади, які створювали затишні проходи та галереї. Два фонтани мали додавати живості та свіжості. Використання кам'яної кладки підкреслювало історичний характер архітектури. А башта ставала б вертикальним акцентом всієї композиції.
Весь ансамбль випромінював романтичний настрій у дусі ренесансної класики. Запорізькі містяни могли б прогулюватися площею та відчувати себе ніби в одному з тосканських міст епохи Відродження. Це було б унікальне місце для українського індустріального міста.
Проте реальність виявилася скромнішою за мрії. Творчий задум подружжя архітекторів реалізували лише наполовину. Повністю втілити проєкт не вдалося з невідомих причин. Зазначається, що це не скасовує загальної привабливості того, що все ж було побудовано.
Сьогодні про амбітний план нагадують архітектура адміністративного корпусу Дніпрогесу та палацу культури "Енергетиків". Саме в цих будівлях втілилася частина оригінальної ідеї Орлова та Купеціо-Орлової. Вони зберегли той романтичний дух та витонченість, які закладалися в проєкт.
Отже, Запоріжжя могло мати площу, яка б стала справжньою окрасою міста та туристичною визначною пам'яткою. Проєкт 1940-х залишився нереалізованим повністю, але навіть його частина досі вражає своєю красою та нагадує про амбітні плани повоєнного відродження міста.
Раніше ми писали, що в Запоріжжі з назви легендарного парку зникли літери. В межах дерусифікації змінили вигляд вхідної арки до одного з найвідоміших місцевих парків. У Дніпровському районі зі входу до Парку енергетиків прибрали літери з російської абетки.
Фото "Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя"
