Поки влада намагається впровадити системний підхід, активісти експериментують з альтернативними методами боротьби

Щороку в останню суботу червня у світі відзначається Міжнародний день амброзії. У 2023 році цей день припадає на 24 червня. 

Амброзія полинолиста досить розповсюджена в Україні, і Запоріжжя не є виключенням. Ця рослина є однією з найнебезпечніших карантинних бур’янів, що шкодить як людям, так і сільському господарству.

Амброзія належить до алергенних рослин, а сезон її цвітіння починається з кінця липня. До того ж вона швидко поширюється. Саме через це важливо позбуватися її, аби уникнути наслідків.

Яка ситуація з цією небезпечною рослиною в Запоріжжі, zprz.city дізнався у відомого запорізького активіста Миколи Ралика.

Він розповів, що на сьогодні амброзія не завдає Запоріжжю шкоди, адже вона росте та дає кисень, очищаючи місто від шкідливих викидів. Також рослина поглинає пил та зменшує температуру повітря.

Читайте також: Запоріжці відчувають неприємний запах у повітрі: чи є небезпека та як захистити себе

Амброзія почне шкодити з кінця липня і у серпні вересні. Пік цвітіння буде приблизно з 28 серпня по 3 вересня. Коли амброзія полинолиста цвіте, то викидає пилок, а пилок створює проблеми для людей.

Проте, активіст зазначив, що зараз навіть люди з алергією на амброзію можуть спокійно її виривати без шкоди для здоров’я.

Що для боротьби з амброзією робить міська влада? 

На думку Миколи Ралика, торішній сезон боротьби з амброзією влада зірвала:

«Практично ніхто з нею не боровся, тому її у місті було дуже багато», - каже активіст.

Зі слів чоловіка, цього року під тиском громадськості було змінено керівника робочої групи.

«Змінили на молодого амбітного посадовця, який раніше керував Вознесенівським районом, Віталія Лисенка. Почав він з того, що проаналізував всі пропозиції, які давала громадськість, пропустив їх через себе, зрозумів. І практичне все, що ми пропонували, не лише підтримав, а й запровадив», – розповів Микола Ралик.

Також активіст зазначив, що ще до нового керівника було змінено та удосконалено програму боротьби з амброзією. Починає впроваджуватися ручне виривання амброзії по місту. Також було створено і розміщено на сайті мерії карту поширення амброзії по місту.

«Зараз міська влада почала підходити до цього діла системно. Якщо вона буде до кінця послідовна, то ми матимемо досить серйозні зрушення. Але побачимо, чим це закінчиться», – зазначив Микола Ралик.

Проте, активіст додав, що певні питання залишились, і люди продовжують дискутувати з цієї теми.

Читайте також: Стало відомо, наскільки у Запоріжжі знизився рівень води у Дніпрі з початку підриву Каховської ГЕС

Альтернативні методи боротьби з амброзією

На сьогодні питання альтернативи не стоїть, адже всі можливі пропозиції мерія прийняла та скоординувала дії робочої групи. Проте, є проблема в тому, що по місту відсутня системність боротьби взагалі.

«Та система, яку я бачу зараз, котра починає впроваджуватись, я поки що не бачу, що воно призведе до повного знищення амброзії у тих об’ємах, в яких це все робиться. Але ми працюємо над тим, щоб ця система почала працювати», - каже Микола Ралик.

В Законі України "Про карантин рослин" міститься визначення трьох територій. Одна територія – це територія, вільна від карантинних рослин. Друга – територія, частково заражена карантинними рослинами (у нашому випадку амброзією полинолистою). І основна проблема – це територія, заражена карантинними рослинами.

Тобто, амброзія із зараженої території різними способами перекидає своє насіння на сусідню територію, і ця місцевість стає частково зараженою. Якщо територія досить далеко від епіцентру зараження, то ця рослина там не виросте.

Інфографіка: Єлизавета Чичика

Оскільки амброзія має велике насіння, воно далеко не летить. Вітер переносить його на 2-3 метри, і таким чином щороку заражена територія потроху розширюється. Проте, лише одна рослина може дати до ста тисяч насінин. Окрім вітру, насіння може піти з водою на десятки метрів. Також його може перенести пташка на кілька кілометрів.

«Щоб побороти амброзію, треба діяти по інструкції. Вона передбачає наступне: спочатку треба знайти слабозаражені території і території без амброзії. Території без амброзії ми маємо проходити кожного року, хоча б один раз на сезон (тобто, у серпні). Якщо десь з’явилась одна амброзія, ми її вириваємо і тоді там цієї рослини ніколи не буде», – зазначає активіст.

Якщо ж це частково заражена територія, на ній проводиться ручне виривання амброзії. Рослина виривається на 100%, а потім застосовуються спеціальні засоби, аби зменшити кількість амброзії та зараженій території.

«Це може бути або постійне косіння, або на початку листопада рослина скошується разом з насінням і вивозиться з території», – розповідає Микола Ралик.

Таким чином, спочатку територію з великої зараженості знижується до обмеженої зараженості, а потім амброзія вириваються вручну. Таким чином, зараженій території не дають поширюватись на великі відстані.

«Але це має бути системна робота. Для того, щоб територія перейшла з території зараженої до вільної, може пройти років 10-15. Це дуже довгий процес», – зауважив Микола Ралик.

Цікавий експеримент

Нещодавно начальник Управління внутрішньої політики Запорізької обласної державної адміністрації Володимир Марчук опублікував на своїй сторінці в фейсбуці результати експерименту знищення амброзії шляхом біозаміщення.

Фото: Володимир Марчук

У жовтні 2021 року він здійснив засів сумішшю насіння дикорослих трав ділянку вздовж пішохідної зони, що пролягає із Запоріжжя до Бабурки.

«Спонукав до такого кроку мене вкрай незадовільний фітосанітарний стан зазначеної території. Бур’яни (амброзію - ред.) не косили, тому в певний момент вони захопили майже все асфальтоване покриття, і по ньому не можна було пройти, не забруднившись», – написав у дописі чоловік.

У результаті експерименту було виявлено, що амброзія вздовж пішохідної зони відсутня. Її місце зайняло різнотрав’я.

Фото: Володимир Марчук

«Не всі рослини, які я засівав, проросли і прижилися. Але в цілому результатом я задоволений», – додав Володимир Марчук.

Проте, трохи амброзії все ж залишилось. Невеликі паростки було знайдено у місцях, де рослинний покрив був нещільним.

Тобто, поданий експеримент доводить, що амброзію полинолисту можливо викорінити, засіявши місцевість різнотрав’ям. Таким чином, насіння рослини законсервується і створюються несприятливі умови для його проростання.

Фото: Володимир Марчук

Чи може амброзія захопити осушені ділянки внаслідок підриву Каховської ГЕС?

Внаслідок різкого зниження рівня води, яке спостерігається в Запоріжжі після підриву Каховської ГЕС, можуть зникнути водні та прибережно-водні рослини. Натомість їх місце займуть чужорідні рослини, серед яких і амброзія полинолиста.

«Перше що приходить на територію, де не було рослинності, це амброзія полинолиста. Її насіння величезна кількість. На берегах річки його дуже багато, воно весь час вимивається і розноситься вздовж всього Дніпра», – каже Микола Ралик.

Фото: Роман Косенко

І навіть якщо сьогодні у цій місцевості не буде великих заростей, а з’явиться одна рослина, вона все ж дасть до ста тисяч насінин. І вже наступного року заражена територія значно розшириться.

Читайте також: Озера в заплавній частині повністю висохли: як на Хортицю вплинуло зниження рівня води в Дніпрі

Проте, згодом на цю територію можуть прийти й інші бур’яни, які почнуть потроху витісняти амброзію. І якщо з нею не боротись, то років через 20-30 ці бур’яни її повністю витіснять. Але до тих пір ця алергенна рослина буде завдавати великі проблеми. Ось чому важливо з нею боротися.

Раніше ми писали, які хвороби можуть загрожувати запоріжцям через зниження рівня води. Читайте про це в нашому великому ексклюзивному матеріалі.